ПОБАЧИТИ НЕВИДИМЕ В ЖІНОЧОМУ ТІЛІ ДОПОМАГАЄ ГІСТЕРОСКОПІЯ В МЦ "БОГОЛЮБИ"

Багатьом жінкам, які мають внутрішньоматкові захворювання, лікарі рекомендують пройти гістероскопію. Що це? Коли, чому і яким чином проводять цю процедуру? Чи болюча вона? На ці та інші запитання, які хвилюють наших читачок, відповідає Ореста МАРИЩУК, лікар-репродуктолог Центру репродуктивної медицини «Боголюби».

– Які симптоми можуть свідчити про внутрішньоматкові захворювання? На що найчастіше скаржаться жінки з такими проблемами?
– Жінки здебільшого скаржаться на надмірні менструальні виділення, значні або незначні міжменструальні виділення, біль перед або у перші дні менструації, біль під час статевого акту (це характерно для ендометріозу), неприємні відчуття під час акту дефекації. Також слід відзначити загальні симптоми: нездужання, слабкість, дратівливість, різкі зміни настрою у період перед менструацією. Вони менше проявляються у молодому віці і можуть загострюватися з віком.
– Які методи діагностики внутрішньоматкових захворювань нині існують?
– Золотим стандартом діагностики є трансвагінальна УЗД. Ящо це захворювання, пов’язані із шийкою матки, потрібно пройти дзеркальний огляд, зробити кольпоскопію (дає можливість виявити патологічні процеси у шийці матки і  цервікальному каналі). Окрім цього, існують такі методи внутрішньоматкової діагностики (і лікування), як діагностичне вишкрібання стінок порожнини матки та гістероскопія.
– Що таке гістероскопія?
– Гістероскопія – це метод і діагностики, і лікування. Це єдиний метод, який дозволяє візуалізувати (оглянути зсередини) порожнину матки (зі збільшенням у 20 разів), взяти зразок ендометрію для подальшого його аналізу (гістологічного дослідження), провести внутріматкове оперативне втручання, а також видалити проблемні ділянки ендометрію резектоскопом.. Після проведення гістероскопії та з урахуванням результатів гістології призначається лікування.
– Чим ця процедура відрізняється від вишкрібання?
–  Гістероскопія, на відміну від вишкрібання, є візуальним методом діагностики, оскільки під час процедури у порожнину матки вводиться гістероскоп – прилад, який дозволяє оглянути  орган зсередини і побачити, де саме розміщена патологія. Процедура діагностування може закінчитися лікуванням – видаленням патологічної ділянки з порожнини матки. Вишкрібання, на відміну від гістероскопії, є «сліпою» процедурою – під час вишкрібання патологічна ділянка у порожнині матки не візуалізується. До прикладу, якщо у матці є поліп, під час гістероскопії його можна повністю видалити, а під час вишкрібання є імовірність часткового видалення, а відтак можливість рецидиву захворювання. Треба також зауважити, що гістероскопія поліпа матки, при якій забирається проблемна ділянка слизової, менш травматична процедура, ніж вишкрібання, при якому травмується вся слизова.
– Кому рекомендовано пройти гістероскопію?
– Лікар може скерувати пацієнтку на гістероскопію, якщо у неї під час УЗД виявлено поліп у порожнині матки чи субмукозну (підслизову) фіброміому матки, коли у неї є міжменструальні кров’янисті виділення (не пов’язані із менструацією), непліддя, гіперплазія ендометрію, аденоміоз, аномалії розвитку матки, а також для контролю після проведення гормональної терапії внаслідок гіперпластичних процесів у порожнині матки. Патологічні виділення зі статевих шляхів у постменопаузі – показ до гістероскопії. Точність діагностики раку ендометрію в постменопаузі становить практично 100% . При цьому можна визначити локалізацію процесу і його поширеність, що має значення для вибору тактики ведення хворої. Якщо є підозра на залишки плідного яйця після аборту чи плацентарної тканини після пологів, дуже важливо провести гістероскопію, щоб цілеспрямовано видалити патологічні тканини без травмування решти частини ендометрію, що є профілактичним заходом утворення синехій (злук).
– Як відбувається процедура гістероскопії?
– Планову гістероскопію проводять у першу фазу циклу – на п’ятий-сьомий, максимум дев’ятий день менструального циклу (тобто відразу після закінчення менструації, оскільки ендометрій тонкий і мінімально васкуляризований). Перед процедурою пацієнтку обов’язково обстежують, визначають групу та резус крові, перевіряють на сифіліс, СНІД, гепатит В і С, роблять розгорнутий аналіз крові, коагулограму, мазки на ракові клітини і ступінь чистоти, УЗД органів малого тазу. Гістероскопію проводять натще, під знеболенням (загальним внутрівенним наркозом), тому жінка абсолютно нічого не відчуває. Під час процедури розрізів не роблять, адже гістероскоп у порожнину матки вводять через статеві шляхи. Процедура зазвичай триває 10–15 хвилин. Больових відчуттів після гістероскопії, як правило, немає, а якщо є, то вони легко усуваються анальгетиками. Ускладнення після гістероскопії бувають рідко. Після завершення процедури, відійшовши від наркозу й отримавши рекомендації лікаря, жінка може відразу йти додому.
– Чи є протипокази для проведення гістероскопії?
– Процедуру протипоказано проводити при гострих інфекційних захворюваннях (наприклад ГРВІ, пневмонії, ангіні), при гострих інфекціях статевих органів, раку шийки матки та вагітності.
– Чим небезпечні внутрішньоматкові захворювання, якщо їх не лікувати?
– У молодому віці, наприклад, поліп чи гіперплазія, призводять до непліддя, порушення менструального циклу. У старшому віці внутрішньоматкові захворювання можуть призводити до надмірних і тривалих менструацій, які спричиняють анемію, порушення загально стану пацієнтки, а також можливе переродження в онкозахворювання. Тому важливо регулярно проходити медичні огляди і своєчасно діагностувати та лікувати захворювання.