ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ, ЯК МИ БОРЕМОСЬ З НИМ

Відповідно до стандарту ISO 45003:2021 «Управління охороною здоров’я та безпекою праці. Психологічне здоров’я та безпека на виробництві. Настанови з керування психосоціальними ризиками» психосоціальні ризики – це будь-які ризики, пов’язані з небезпеками, що виникають у процесі організації роботи внаслідок соціальних факторів та аспектів робочого середовища й можуть завдати психологічної, соціальної чи фізичної шкоди.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає здоров'я як стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних дефектів.

Канадський лікар Брок Чисхольм, перший Генеральний директор ВООЗ, ще в середині ХХ століття сформулював тезу «Справжнє фізичне здоров’я без психічного здоров’я неможливе».

Війна в Україні – це небезпека і фактор появи різних ймовірних ризиків для працівників і сфери праці, що своєю чергою призводить до стресу. Тому через робоче місце керівники підприємств можуть управляти психосоціальними ризиками (як-от надмірні навантаження, суперечливі вимоги, неефективна комунікація (вертикаль/горизонталь), відсутність підтримки з боку керівництва, відсутність права працівників в ухваленні рішень, незахищеність на роботі тощо) і пом’якшувати наслідки шляхом відповідних заходів на організаційному та індивідуальному рівнях.

Згідно до Плану заходів на 2024-2026 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року  КМУ в Україні затверджені  Методичні рекомендації щодо профілактики психоемоційного вигорання медичних працівників (Наказ МОЗ України №923 від 04.06.2025 року)

Адже медицина – це не просто професія, а покликання. Однак саме глибока відданість своій справі, щоденне співпереживання пацієнтам, високий рівень відповідальності та постійне емоційне навантаження можуть призводити до професійного вигорання. Цей стан дедалі частіше діагностується серед медичних працівників у всьому світі  і наша країна – не виняток

            Що таке професійне вигорання? Професійне (емоційне) вигорання – це стан фізичного емоційного та розумового виснаження, що виникає внаслідок тривалого стресу на роботі.

Основні фактори, що сприяють розвитку професійного вигоряння серед медичних працівників:

-– надмірне робоче навантаження, тривалі зміни, нічні чергування;

– обмеженість ресурсів, дефіцит персоналу або обладнання;

 – неефективна система управління, нестача підтримки з боку керівництва.

– високий рівень відповідальності за життя пацієнтів;

– емоційне включення в страждання пацієнтів і їхніх родин;

– почуття безсилля або неефективності в умовах війни;

 Основні клінічні прояви професійного вигоряння включають:

1. Емоційне виснаження: – постійна втома, що не зникає після відпочинку; відчуття спустошеності, «виснаженості зсередини».

2.Цинізм / деперсоналізація: – байдуже, автоматичне ставлення до пацієнтів; зниження емпатії, емоційна відстороненість.

3. Зниження професійної ефективності: -  сумніви у власній користі; часті помилки, зниження концентрації, апатія.

 4. Психосоматичні симптоми: – головний біль, серцебиття, порушення сну, проблеми з шлунком; часті ГРВІ, виснаження імунної системи.

 5. Поведінкові маркери: – дратівливість, зниження мотивації, конфліктність, уникання взаємодії.

            Як боротися з вигоранням :

1.Усвідомлення проблеми. Перший крок-визнати, що вигорання існує і його не можна ігнорувати. Це не слабкість, а природна реакція організму на перевантаження.

2.Психологічна допомога. Консультації з психологом або участь у психотерапевтичних групах допомагають краще усвідомитии власний стан та знайти ресурси для відновлення.

3.Професійне навчання . Тренінги зі стресостійкості, емоційного виснаження, саморегулчції – це інвестиція у власне здоров’я.

4.Підтримка колег. Взаєморозуміння та довіра в колективі мають величезне значення..

5.Баланс між роботою та життям. Важливо вміти відпочивати. Регулярні зустрічі, групи підтримки та неформальне спілкування сприяють зниженню стресу.

Медичний центр «БОГОЛЮБИ» приділяє увагу психологічному  добробуту своїх працівників. З межах реалізації психосоціальної підтримки на робочому місці для відповіді на несприятливі виклики керівництво Медичного центру з участю інспектора відділу кадрів періодично організовує неформальні зустрічі в межах Медичного центру або поза ним (так звані – «мітапи» (meetups), - це неофіційні зібрання співробітників, які не мають суворо визначеного порядку денного, на відміну від формальних нарад). Вони сприяють кращому спілкуванню, зміцненню командного духу та створенню більш дружньої атмосфери в колективі. 

 Мітапи дозволяють співробітникам спілкуватися на неробочі теми, ділитися думками, ідеями та досвідом у більш невимушеній обстановці, що може покращити взаєморозуміння між колегами. Неформальні зустрічі сприяють згуртованості колективу, створенню позитивної атмосфери та відчуття приналежності до команди. Можливість поділитися емоціями, переживаннями та просто поспілкуватися на вільні теми може допомогти знизити стрес та підняти настрій співробітників, що  позитивно впливає на робочі стосунки та взаємодію в колективі під час роботи.