Біохімічна вагітність - це не що інше, як ранній аборт. Її також називають мікроабортом. Буває, що жінка навіть не помічає цього явища, оскільки його приймає за просту затримку менструації або більш ніж звичайно рясну менструацію.
Чому це називається "біохімічна вагітність"? Хоча вагітність і закінчується через кілька тижнів, материнський організм відразу ж виробляє хоріонічний гонадотропін людини (бета-ХГЛ). Цей гормон виділяється тільки при зачатті, коли запліднена яйцеклітина імплантується в порожнину матки. Зазвичай рівні хоріонічного гонадотропіну людини в кровотоку матері поступово підвищуються в перші 8-10 тижнів вагітності, потім знижуються і стабілізуються на мінімальних рівнях протягом тої частини вагітності, що залишилася.
Вагітність називається біохімічною на підставі того, що тест на вагітність дасть позитивний результат, зумовлений наявністю бета-ХГЛ, але УЗД не виявить наявність ембріона чи плодового яйця.
Які причини та фактори ризику біохімічної вагітності?
Виявити точні причини, що призвели до біохімічної вагітності, складно. Оцінка затримки ембріонального розвитку та викидня також утруднена тим, що організм природним чином виводить продукти зачаття разом із менструацією, що ускладнює отримання зразків для аналізу.
Можливі фактори, які пояснюють природу явища, включають: генетичні аномалії гамет (яйцеклітини та/або сперми); вади розвитку матки; вади ембріона, що розвивається (хромосомні аномалії, дефекти імплантації та ін.); нездоровий спосіб життя батьків (тютюнопаління, алкоголь, високий рівень стресу тощо); інфекції.
Фізіологічна чи патологічна? Біохімічну вагітність часто трактують як щось патологічне. Насправді це явище фізіологічного характеру і є частиною нормального процесу відтворення: може статися так, що яйцеклітина запліднюється, але не імплантується або імплантується, але розвиток не йде належним чином.
Біохімічна вагітність: як її розпізнати?
У багатьох випадках біохімічна вагітність закінчується через чотири-п'ять тижнів після зачаття. Багато жінок не встигають усвідомити чи запідозрити, що вони вагітні. Деякі, однак, виявляють біохімічну вагітність тільки тому, що у них регулярний менструальний цикл і вони стикаються з «незвичною» затримкою. У випадках, якщо жінка проходить спеціальну програму лікування безпліддя, де вагітність відстежується з моменту імплантації ембріона в матку, то тоді, звичайно, легше відстежити викидень на ранніх термінах.
Найбільш поширені ознаки та симптоми: затримка настання менструації; менструальні виділення рясніші за норму, зі згустками; кров яскраво-червона; біль в животі; легкі скорочення матки та болі в спині.
Фахівці МЦ «Боголюби» наголошують, що біохімічна вагітність не тягне за собою будь-яких фізичних проблем чи особливих наслідків, оскільки фертильність не порушується і жінка, якщо забажає, може спробувати зачати дитину знову. Однак цей стан, безумовно, складний із психологічної точки зору. Жінки, які, наприклад, проходять процедуру штучного запліднення, можуть дуже тяжко переживати невдалу вагітність.
Що робити? У більшості випадків біохімічна вагітність не вимагає будь-яких втручань, тобто ми чекаємо на прихід менструації, надаючи природі регулювати ситуацію. Єдине потенційно корисне втручання контролю над перебігом біохімічної вагітності полягає у контролі рівнів гормону бета-ХГЧ, відстеження його зниження. Фактично, якщо відбувається аборт, хоріонічний гонадотропін природно знижується. Якщо значення бета-ХГЛ збільшується або залишається стабільним, а всередині матки немає ембріона, необхідно здати додаткові діагностичні тести, щоб уникнути ризику позаматкової вагітності.
Якщо менструальний цикл відновлюється у звичайному режимі, спробу нової вагітності можна робити через два-три місяці.
