Що таке дисморфобія?
Рідко хто з нас абсолютно і повністю задоволений власною зовнішністю. То, здавалося б, ніс міг би бути коротшим, губи пухкішими або ноги стрункішими. Однак, думками про ніс, губи та ноги ми не зайняті усі 24 години на добу. Подивилися на себе в дзеркало, зітхнули, та й забули. Але не усі. Існує розлад, що називається «дисморфофобія», при якому пацієнта думки про неідеальні частини тіла не покидають. Причому, особливість цього розладу в тому, що об'єкт пильної уваги пацієнта, може бути цілком навіть нормальним.
Причини дисморфофобії
Причини дисморфофобії в даний час пильно вивчаються, і, згідно з останніх досліджень, коріння захворювання криються в поєднанні генетичних, соціальних, культурних та психологічних чинників. Особи, які страждають від дисморфофобії, мають вельми специфічну модель поведінки. Вони відчувають тривогу серед оточуючих їх людей через страх, що уявний дефект помітять. У них розвивається нав'язлива ідея про те, щоб вдатися до будь-яких заходів і засобів, аби позбутися своєї вигаданої тілесної недосконалості.
Слід зазначити, що дисморфофобія - досить поширене захворювання, яким охоплена більша кількість людей, ніж передбачається (близько 3% від загальної чисельності населення). Страждають від дисморфофобії чоловіки і жінки в рівній мірі, дуже часто цей стан виникає вже в підлітковому віці. Наукові дослідження свідчать, що дисморфофобія «розквітає» при:
- зайвій зосередженості на зовнішності;
- тенденції до перфекціонізму;
- негативного ставлення до власного естетичного образу;
- підвищеній естетичній чутливості;
- зневажливому ставленні з боку батьків удитинстві.
Симптоми дисморфофобії
Пацієнти з дисморфофобією можуть вивчати себе в дзеркалі годинами, або ж навпаки, категорично уникати дзеркал, намагаються також уникати місць скупчення людей. Звернення за допомогою до пластичного хірурга таких пацієнтів не має змісту, оскільки їх дефекти уявні. Хворі постійно сидять на обмежувальних дієтах, займаються фізичною активністю в нещадній манері, чим ставлять під серйозну загрозу якість повсякденного життя, роботи і відносин.
При відсутності адекватної психологічної допомоги та лікування, дисморфофобія може призвести до серйозних наслідків, в тому числі до депресії і суїцидальних думок. Спеціаліст визначає наявність проблем, якщо пацієнт:
- проявляє зайву заклопотаність відносно фізичних дефектів, які об'єктивно не виявляються іншими людьми;
- має особливі ментальні установки (постійно порівнює себе з іншими, любить засуджувати);
- перебуває у стресовому стані, тривозі;
- постійно стурбований масою свого тіла.
Прогноз захворювання в значній мірі залежить від сили волі пацієнта. Рання діагностика сприяє успішному лікуванню. На жаль, профілактичних заходів стосовно дисморфофобії не існує.
Лікування дисморфофобії
Лікування полягає в когнітивно-поведінковій психотерапії. Для досягнення найкращих результатів лікарі радять уникати вживання алкоголю, (оскільки його застосування погіршує симптоматику); уникати соціальної ізоляції; вести щоденник, в якому слід записувати те, що викликає моменти занепокоєння і те, що, навпаки, знижує їх; навчитися техніки релаксації, яка допоможе справитися зі стресом в найважчі моменти захворювання.
