Гемангіома - це пухлина доброякісної природи, що характеризується розростанням клітин внутрішньої поверхні судин. Вона є однією з найбільш поширених пухлин м'яких тканин і вражає від 3% до 10% населення.
Фактори ризику
Відомими факторами ризику розвитку гемангіом являється:
- жіноча стать (жінки схильні до утворення гемангіом в 2,5 рази частіше за чоловіків);
- кавказька раса;
- часті вагітності.
Бувають гемангіоми ізольовані, множинні, поверхневі, глибокі і комбіновані. На початку розвитку пухлини спостерігається світла пляма, вкрита сіткою розширених дрібних капілярних судин. Згодом площа, консистенція та інтенсивність кольору плями змінюється.
Еволюція гемангіоми стартує з швидкої фази початкового росту, за якою слідує період стабілізації, а потім - повільної спонтанної регресії. Фаза росту може тривати до 6 місяців, а фаза регресії - від 3 до 7 років.
Причини гемангіоми
Причини виникнення гемангіом до кінця не з'ясовані. Існує гіпотеза, згідно з якою активізувати ріст пухлини можуть гени, пусковим механізмом для провокації яких є можлива гіпоксія. Також в якості потенційних причин гемангіом вчені припускають неповний розвиток кровоносних судин. Ще вважається, що клітини плаценти та гемангіоми мають подібні клітинні маркери. І це підтверджує теорію «доброякісних метастаз», які виникають в плаценті. У розвитку судинних пухлин, мабуть, грають роль і стовбурові клітини - ендотеліальні прогеніторні клітини (ЕПК ), кількість яких при гемангіомі в 15 разів перевищує норму.
Гемангіоми можуть з'являтися де завгодно на тілі, але, головним чином, вони розташовані на голові і шиї. Загалом, більшість пухлин не викликають занепокоєння. У фазі активного росту гемангіома може вплинути на важливі життєві функції, в залежності від локалізації, ускладнитися появою виразок та кровотеч.
Діагностика гемангіоми
Як правило, діагностика пухлини не представляє складнощів. У сумнівних випадках необхідні інструментальні дослідження, особливо при глибоких ураженнях. Доплерівське обстеження виявляє масу з надзвичайно неоднорідною ехоструктури і безліччю судинних утворень, які мають артеріальний потік. У рідкісних випадках вдаються до ядерного магнітного резонансу, який дозволяє виявляти зв'язок гемангіоми із суміжними структурами або знайти пов'язані аномалії.
Ускладнення
Ускладнення гемангіоми можуть виникати на різних еволюційних стадіях розвитку хвороби. У 5% випадків в початковій фазі спостерігаються виразки, кровотечі та інфекційні процеси. Ці явища частіше зачіпають область губ і статеві органи. У регресивній фазі можливі ускладнення представлені рубцями.
Іноді виразка і вторинні інфекції призводить до утворенням великих ділянок некрозу з руйнуванням м'яких тканин обличчя, хрящів носа або вуха. Інші ускладнення естетично-функціонального типу пов'язані з механізмами стиснення, в залежності від місця і розміру пухлин.
Гемангіоми повік можуть викликати дефекти зору. Найчастіше - це астигматизм, внаслідок вторинної деформації рогівки, функціональна амбліопія («ледаче око»), через повне або часткове закриття ураженого ока.
Можливий розвиток дихальної недостатності, в разі субглотичної гемангіоми. Тут вкрай важливо розпочати лікування чимшвидше, щоб уникнути загальної обструкції.
Лікування гемангіоми
Приступаючи до лікування гемангіоми слід враховувати кілька факторів: розмір пухлини, вік пацієнта, естетичний дискомфорт, психологічні наслідки і терапевтичні ризики. Безумовно, дане захворювання потребує серйозного ставлення з боку пацієнта і консультації кваліфікованого фахівця для оцінки стану та призанчення належного лікування. У МЦ «Боголюби» гемангіоми успішно видаляють за допомогою італійського неодимового лазер Deka Synehro FT.
