Гігрома - утворення кістозного характеру, заповнене синовіальною рідиною, схоже на «шишку». Від появи цієї доброякісної пухлини не застрахований ніхто, вона часто виникає без особливих видимих причин, проте успішно піддається лікуванню.
Гігрома в два рази частіше виникає у жінок, головним чином, у віці від 25 до 35 років. Формуються утворення на будь-яких ділянках, але «улюбленими» місцями локалізації є дистальні відділи кінцівок.
Причини гігроми
Не дивлячись на поширеність і численні наукові дослідження, справжні причини прояву захворювання вивчені мало. Існують припущення, що розвитку гігром сприяє ряд факторів. Зокрема, це генетична схильність. Також статистика свідчать, що третині клінічних випадків передували травми. Існує явний зв'язок між прогресуванням гігром і високими фізичними навантаженнями. Цікаво, що в разі обмеження навантажень пухлина може припинити ріст.
Симптоми гігроми
Раннім етапам захворювання властивий безсимптомний перебіг. Але з часом починає набухати шкірний покрив в місці локалізації і з'являтися хворобливі відчуття в оточуючих тканинах після фізичних навантажень. Далі гігрома зростає і тисне на прилеглі судини, що вже загрожує постійними ниючими болями.
Гігроми можуть бути як поодинокими, так і множинними, як м'якими, так і щільними утвореннями. Але всі вони мають чіткі межі. У разі розміщення під зв'язковим апаратом, пухлина тривалий час може не виявляти себе. У цьому випадку пацієнт звертається за медичною допомогою через біль при спробах взяти що-небудь.
Шкіра над гігромою зазвичай не зазнає ніяких змін, але іноді може початися лущення, огрубіння і почервоніння. Розміри пухлини досягають в діаметрі від трьох до шести сантиметрів, до злоякісного переродження вона не схильна.
Діагностика гігроми
Для досвідченого хірурга постановка діагнозу не представляє складнощів. У разі підозри на неопластичний процес показана біопсія тканини. Також може бути призначена комп'ютерна томографія, ультразвук і рентгенографічне дослідження, щоб виключити кістково-суглобову патологію.
Лікування гігроми
Лікувати гігроми можна як за допомогою консервативних методів, так і хірургічного втручання. Найбільш простим терапевтичним методом є пункція. Після евакуації вмісту в мішок вводять кортикостероїдні гормони. Але важливо знати, що гігроми схильні рецидивувати. У 80% випадків після консервативної терапії спостерігається повторний ріст пухлини. При хірургічному видаленні утворень рецидивує тільки 20% гігром.
Показаннями до операції є:
- болі, як в стані спокою, так і при рухах;
- обмежена рухливість суглобу;
- естетично непривабливий вигляд кінцівок;
- швидкий ріст гігроми.
У МЦ «Боголюби» оптимальний метод видалення (скальпелем, ендоскопом або лазером) підбирає хірург, виходячи з анамнезу пацієнта. І тільки фахівець після діагностичного огляду зможе визначити чи є дійсно необхідність в хірургічному втручанні, чи досить звичайної пункції.
Профілактика
Однозначно ефективних прийомів, що запобігають утворенню гігром, поки ще не розроблено. Такий стан речей пов'язаний з тим, що недостатньо вивчені причини захворювання. Але не зайвим буде увага до будь-якої травми, уникнення одноманітних статистичних навантажень. При фізичних вправах рекомендується для фіксації суглобів використовувати еластичний бинт.
Наслідки гігроми
Хоча в цілому прогноз захворювання позитивний, не можна не згадати про можливі наслідки. При відсутності лікування гігрома може рости, стає очевидним косметичний дефект. У разі її травми, можливий розрив оболонки і нагноєння.
