Навіть у молодому віці шкіра не завжди має однорідний відтінок, оскільки спосіб життя та стрес, якому піддається шкіра, сприяють появі плям. Після клімаксу, на жаль, це явище мало кого щадить. Чим викликані плями на шкірі, і що можна зробити, щоб уникнути їх? Про це йтиметься у даній статті.
Пігментні плями є частиною вікового процесу і можуть бути більш-менш очевидними та численними. Це залежить від генетики, а також від способу життя, яке вела жінка до настання менопаузи. Наприклад, якщо жінка курила, неправильно харчувалася, наражала себе на агресивний вплив ультрафіолетових променів або вела стресовий спосіб життя з високим рівнем кортизолу, то вона може більшою мірою страждати від пігментних плям.
Що відбувається зі шкірним бар'єром після менопаузи? Епідерміс стає тоншим, обмін клітин сповільнюється, і це призводить до ряду наслідків. Утворюються скупчення кератину, шкіра стає жорсткішою на поверхні, але при цьому тоншою. Утворення природного зволожуючого чинника знижується, тому зволожувати шкіру стає дедалі важче. Секреція шкірного сала знижується, тому шкіра стає сухішою. Це створює дисбаланс на користь окислювального стресу.
Чому виникає окислювальний стрес? Після менопаузи втрачається не лише головний зовнішній антиоксидант – шкірне сало, а й антиоксиданти усередині шкіри. Тому в організмі вже немає такої кількості вітаміну Е і, отже, токоферолу і сквалену на поверхні, щоб протидіяти окислювальному стресу, спричиненому сонячним промінням. Анаболічні функції знижуються.
Анаболічні функції – це ті, що забезпечують синтез колагену, антиоксидантну активність. Це призводить до дисбалансу між оксидантами та внутрішніми ендогенними антиоксидантами. Окислювальний стрес сам собою може викликати поява плям у менопаузі.
Ще одним елементом, пов'язаним із окислювальним стресом, є ліпофусцин, тобто скупчення пігментованих гранулярних молекул. Ліпофусцин присутній у клітинах протягом усього нашого життя, з тією різницею, що зазвичай ця речовина фагоцитується, тобто перетравлюється та утилізується у міру синтезу. Тим самим запобігається накопичення пігментованих молекул. З віком через той же окислювальний стрес рівень вільних радикалів занадто високий, і внутрішня антиоксидантна система, що контролює ці накопичення, не справляється зі своєю роботою.
Що робити та чого не робити? Важливо зайнятися профілактикою, щоб плями з'явилися якомога пізніше. Бажано звести до мінімуму всі фактори, які можуть сприяти їх появі: куріння, неправильне харчування, ультрафіолетові промені, стрес та перебування у забрудненому навколишньому середовищі. Коригування способу життя принесе жінці користь як до, так і після менопаузи.
Найбільша помилка, яку можна зробити в період менопаузи - це намагатися прискорити оновлення клітин за допомогою хімічного пілінгу, відлущування та інших агресивних методів, сподіваючись зробити епідерміс більш яскравим або однорідним. Насправді вийде протилежний ефект.
Природне відділення рогового шару зберігає шкіру еластичною , компактною, зволоженою та стійкою до зовнішніх впливів. Компактний роговий шар розташований безпосередньо нижче і є нашим шкірним бар'єром, який разом з більш поверхневим роговим шаром контролює гідратацію. Цей бар'єр складається з корнеоцитів (CER) певної структури, і якщо їх стимулювати постійним пілінгом, то їхній фізіологічний час обороту скорочується, і шкірний бар'єр складатиметься з, так званих, тендітних корнеоцитів (CEF). Ці корнеоцити утворюють неповноцінний бар'єр, а отже, шкіра не тільки не зможе утримувати воду на поверхні, захоплюючи її з навколишнього середовища, але навіть не зможе контролювати фізіологічну транспірацію шкіри з нижчих шарів. Таким чином жінка отримує не тільки пошкоджений шкірний бар'єр, а й постійно зневоднену шкіру. А це веде до втрати еластичності, захисту від впливу УФ-променів та зовнішнього середовища.
