Досить відомий медичний термін "фімоз" описує виключно чоловічу проблему. Це стан, у якому через звуження крайньої плоті складно чи неможливо оголити голівку статевого члена. У 95% маленьких хлопчиків (до 2 років) крайня плоть не відсувається, це фізіологічна норма. Для дорослого чоловіка сигналом є навіть невелике стискання крайньої плоті.
Враховуючи ступінь захворювання, урологи визначають повний та неповний фімоз. При повному фімозі головку статевого члена взагалі не можна оголити, а при неповному - крайня плоть зсувається, але не повністю. У цій статті йдеться про неповний фімоз.
У чому причини?
Неповний фімоз може бути як уродженим, так і набутим. Природжений неповний фімоз виникає внаслідок аномального розвитку крайньої плоті плода. Це не є клінічно значущою обставиною, оскільки в більшості випадків має тенденцію спонтанно регресувати в міру зростання (зазвичай до 10 років зникає повністю).
Придбаний неповний фімоз виникає, завдяки, як мінімум, чотирьом можливим причинам, а саме: баланіту, баланопоститу, склероатрофічному ліхену і травмам та розривам крайньої плоті. До найважливіших факторів ризику слід віднести погану інтимну гігієну, незахищений статевий акт, діабет, тривале використання сечового катетера та літній вік (пов'язаний зі зниженням еластичності крайньої плоті).
Як виявляється неповний фімоз?
У стані млявого статевого члена неповний фімоз не викликає будь-яких особливих ознак. У разі виникнення ерекції типовими симптомами є: неможливість розкрити голівку; біль у статевому члені; біль у ділянці крайньої плоті при спробі форсувати розкриття голівки.
Якщо насильно оголити голівку статевого члена, неповний фімоз може стати причиною парафімозу. Парафімоз полягає в нездатності крайньої плоті знову прикрити голівку після її оголення, що поєднується з защемом на рівні коронки голівки статевого члена. Такий защем у найважчих випадках може бути причиною гангрени, тому слід давати собі звіт у тому, що парафімоз – дуже небезпечне ускладнення неповного фімозу.
Неповний фімоз у негативному ключі позначається на статевому житті, оскільки перешкоджає правильній ерекції. Це може вплинути на стосунки з партнером і мати психологічні наслідки, викликаючи у чоловіка поганий настрій, почуття неповноцінності та справжню депресію.
Коли звертатись за допомогою?
У той час як вроджений неповний фімоз заслуговує на увагу лікаря лише тоді, коли приймає постійний характер і не проходить мимовільно, набутий неповний фімоз вимагає негайної урологічної консультації. З подібною проблемою ви можете звернутися до урологів МЦ «Боголюби». Для діагностики стану достатньо фізичного огляду. Подальші кроки спрямовані виявлення причин. Як правило, це включає ретельний анамнез і аналіз крові, який служить для підтвердження підозри на інфекційне походження фімозу.
Способи лікування варіюють залежно від того, чи цей стан є вродженим або набутим. Найкраща терапевтична стратегія неповного вродженого фімозу досі є причиною численних суперечок у медичній спільноті. На думку більшості експертів, краще виявити терпіння та дочекатися спонтанного вирішення ситуації. Якщо цього не станеться, призначаються місцеві аплікації на основі кортизолу у поєднанні з м'якими вправами на розтягнення крайньої плоті. У разі неефективності даного підходу, слід вдатися до хірургічного втручання. Тут можливі три варіанти: обрізання, френулопластика та препуцепластика. Вибір операційної техніки залишається за оперуючим хірургом.
