Багато хто знає, що таке лупа, але не всім відомо, що в дійсності - це ознака себорейного дерматиту, який може проявлятися не тільки на волосистій частині голови, але і на інших областях тіла, особливо тих, які багаті сальними залозами. Хвороба не заразна, однак вона негативно впливає на соціальні відносини і якість життя.
Себорейний дерматит - запалення шкіри, що характеризується наявністю жовтуватих та масних лусочок, пов'язаних із сверблячкою і почервонінням. Часто уражається задня поверхня вух, вушний канал, брови, груди. Хвороба зачіпає приблизно 5% населення світу і являє собою рецидивуючу хронічну тенденцію, що характеризується періодами ремісії і загострення, які відбуваються зі змінною частотою. Зокрема, стан поліпшується влітку і погіршується взимку. Більш схильні до захворювання чоловіки, особливо в дитячому та підлітковому віці.
У малюків дерматит на шкірі голови здатний з'явитися з перших днів життя і визначається як гнейс або молочний струп. Він зустрічається у 70% новонароджених протягом перших трьох місяців життя, в деяких випадках пов’язаний з появою попрілостей.
Причини себорейного дерматиту
Причини хвороби ще не цілком зрозумілі. Хоча відомо, що збільшення виробництва сальних залоз є визначальним фактором. Хвороба, як правило, починає проявлятися з пубертатного періоду, в якому спостерігається збільшення вироблення шкірного сала. Його синтез стимулюється андрогенами та інгібується естрогенами. (Це і пояснює велику частоту себорейного дерматиту серед чоловіків.)
Важливу роль також відіграють грибки роду Malassezia. Відомо, що вони входять до складу постійної мікрофлори шкіри. Наукові спостереження показали, що трапляються епізоди спонтанного переходу гриба одного морфологічного типу в інший. Це призвело до висновку, що головний «винуватець» лупи Pityrosporum ovale і Malassezia furfur просто різні варіації одного і того ж виду грибка. При сприятливих умовах (гіперфункція сальних залоз, дефіцит цинку, імунодепресія) патогенність гриба посилюється і, як результат, ми отримуємо запальну реакцію шкіри.
Вірогідним чинником, що призодить до дерматиту шкіри голови, є нестача таких вітамінів як біотин (вітамін В8) і піридоксин (вітамін В6). Також відмічається генетична схильність до захворювання.
Симптоми себорейного дерматиту
У класичній формі захворювання супроводжується появою червоних плям з рваними краями і погано визначеними межами, покритими маслянистими лусочками, які легко видаляються. Іноді присутні справжні кірки. Ураження локалізуються на передній лінії росту волосся і мають різний розмір. Часто хвороба пов'язана з сверблячкою, яка буває дуже інтенсивною, викликає відчуття печіння. Симптоми, як правило, наростають поступово.
Як лікувати себорейний дерматит?
Важливо пам'ятати, що себорейний дерматит шкіри голови - хронічне захворювання. У зв'язку з цим слід уважно враховувати віддалені усіх видів лікування, будь це призначені дерматологом фармакологічні препарати, або місцеві засоби - шампуні і лосьйони.
Основна терапевтичне завдання - зниження запальної реакції, перевиробництва шкірного сала і колонізації грибків Malassezia.
При появі ознак себорейного дерматиту, щоб отримати контроль над симптоматикою, необхідно вчасно звернеться до дерматолога-трихолога. Фахівці МЦ «Боголюби» попереджають, що при себорейному дерматиті волосся не слід мити часто, так як це надмірно стимулює секрецію сальних залоз. Має фундаментальне значення використання неагресивних космецевтичних продуктів, здатних видаляти шкірне сало, не змінюючи при цьому гідроліпідну плівку шкіри голови.
Ведучий аспект, який не можна ні в якому разі упускати з уваги - правильне харчування. Пацієнту необхідно уникати продуктів, що містять велику кількість насичених жирів і цукрів, а також дріжджової випічки та молочної їжі.
Серед найбільш корисних природних засобів, здатних обмежити прояви захворювання, є поступовий та контрольований вплив сонячного світла.
У періоди підвищеного психофізичного стресу можуть стати корисними різні техніки релаксації, йога, спорт і, звичайно, повноцінний сон.
