Ендоскопічний малоінвазивний метод діагностики захворювань сечового міхура за допомогою цистоскопа називається цистоскопією. Під час процедури через сечовипускальний канал вводять гнучку і тонку трубку з камерою, щоб оцінити стан слизової оболонки органу.
Лікарі МЦ «Боголюби» рекомендують цистоскопию тільки в тому випадку, якщо результати оглядів, клінічних аналізів і ультразвукової діагностики недостатні для того, щоб поставити остаточний діагноз.
Показання
Процедура має ряд показів, при яких доцільне її виконання. Вона призначається при:
- наявності в сечі крові, слизу, гною;
- болючому сечовипусканні;
- нейрогенних захворюваннях (патологіях, пов'язаних з порушенням іннервації сечового міхура);
- болю в тазової області;
- каменях сечового міхура.
Вона також необхідна для диференціальної діагностики аденоми простати, простатиту і діагностики новоутворень.
Як це відбувається?
Як вже вище згадувалося, виконується цистоскопія спеціальним ендоскопічним інструментом - цистоскопом. Його діаметр всього 6-8 мм. Після проведення місцевого знеболювання, уролог вводить трубку апарата в сечовипускальний канал, потім - в сечовий міхур. Таким чином, візуалізуються зони сфінктера і сечоводів.
За допомогою цистоскопу можна не тільки оглянути слизові оболонки, але й провести необхідні терапевтично-діагностичні процедури: катетеризацию сечоводів, біопсію, дроблення конкрементів сечового міхура.
Тривалість цистоскопії в середньому становить 15-20 хвилин. В окремих випадках, час збільшують до 30-40 хвилин.
Підготовка до цистоскопії
За кілька днів до процедури слід відмінити прийом препаратів, які можуть впливати на згортання крові (антикоагулянтів). Поводять цистоскопію натщесерце, останній прийом їжі повинен бути не менше, ніж за 12 годин, а води - за 3 години до початку маніпуляції. Необхідно здати загальний аналіз крові, сечі, коагулограму, мазок з піхви і УЗД органів черевної порожнини.
Щоб по ходу руху цистоскопа не поширилася інфекція, слід провести інтимні гігієнічні процедури і бажано збрити волосся в паховій області.
Чоловікам може бути рекомендована загальна анестезія через анатомічні особливості. В цьому випадку цистоскопія трохи складніша технічно через довгий сечівник, наявнісь у ньому звужень і вигинів. Тут потрібна особлива обережність при введенні інструментарію.
Протипоказання
Не дивлячись на малоінвазивність, у цистоскопії все ж є протипоказання, як у будь-якої маніпуляції. Це може бути:
- фаза загострення запальних захворювань сечовивідної системи;
- ушкодження і непрохідність сечовивідних шляхів;
- кровотеча не з'ясованої природи із статевих органів;
- недавно перенесений інфаркт міокарда;
- ниркова і печінкова недостатність;
- вагітність (ризик викидня).
Наслідки і ускладнення
Після цистоскопії можливі болючі відчуття внизу живота, які посилюються при сечовипусканні. Через нетривалий час вони проходять. Якщо цього не відбувається, слід звернутися до уролога, який проводив маніпуляцію.
Іноді спостерігаються рожеві виділення з сечовипускального каналу. Для попередження подібного наслідку уролог рекомендує вживати значну кількість рідини (до 3 літрів на добу).
Найпоширеніші ускладнення процедури це:
- нетримання сечі,
- розрив уретри,
- прорив сечового міхура,
- кровотеча,
- запальний процес.
Для профілактики інфекції після цистоскопії призначаються антибіотики.
