Серед здорових людей вагітні жінки належать до групи ризику, найбільш схильної до дефіциту заліза. Жіночому організму необхідно засвоювати більше заліза, ніж він зазвичай втрачає, і за «нормального» харчування ризик розвитку дефіциту зростає. Підвищене споживання заліза у другій половині вагітності не лише покращує здатність крові переносити кисень, але й створює «запас міцності» на випадок крововтрати під час пологів.
Метаболізм заліза під час вагітності
У середньому в організмі жінки міститься близько 2,2 г заліза. Більша частина цього заліза є незамінною, оскільки воно бере участь у транспортуванні та використанні кисню. Феритин і гемосидерин є резервами, які можуть бути мобілізовані за недостатнього надходження заліза з їжею. Отже, вразливість до дефіциту також залежить від кількості резервів, наявних на початку вагітності.
Втрати заліза: як вони відбуваються?
Основні втрати відбуваються через кров. Значний внесок мають менструальні втрати. У випадках менорагії добові втрати можуть збільшуватися більш ніж удвічі, що сприяє виникненню дефіциту ще до зачаття. Використання оральних контрацептивів у середньому знижує менструальні втрати та пов’язане зі збільшенням запасів заліза. Натомість інші стани, наприклад донорство крові, частий прийом аспірину, можуть збільшувати втрати заліза та ризик дефіциту.
Вміст заліза в організмі насамперед залежить від того, скільки харчового заліза всмоктується в кишечнику. Цей відсоток може значно варіюватися. Біодоступність залежить як від раціону, так і від регуляторного механізму слизової оболонки кишечника, який реагує на наявні запаси.
Гемове та негемове залізо: що змінюється в раціоні?
Харчове залізо буває двох типів: гемове та негемове. Гемове залізо міститься в продуктах тваринного походження, краще засвоюється та менше залежить від інших компонентів їжі. Негемове залізо, особливо в рослинних продуктах, становить більшу частину харчового заліза, і його всмоктування значною мірою залежить від складу раціону. Засвоєння негемового заліза знижується під час споживання їжі, багатої на цільні злаки та бобові, молоко, чай і деякі овочі, багаті на поліфеноли. І навпаки, невелика кількість м’яса та продуктів, багатих на вітамін С, може підвищити всмоктування заліза з усієї їжі, зберігаючи його в більш розчинній формі. Ще один аспект стосується взаємодії заліза з іншими поживними речовинами, зокрема з цинком, оскільки високі дози заліза можуть знижувати засвоєння цинку при одночасному прийомі натщесерце.
Яка потреба в залізі під час вагітності?
Загальна потреба в залізі для вагітної жінки оцінюється приблизно у 1000 мг. Частина цього заліза розподіляється між плодом і плацентою, частина втрачається з кров’ю під час пологів, а частина використовується для збільшення маси еритроцитів матері. На практиці більша частина цієї потреби припадає на другий і третій триместри. Це еквівалентно необхідності накопичувати протягом кількох місяців додаткову добову норму засвоєного заліза, що значно перевищує потребу в невагітному стані.
Розумний час для початку прийому добавок заліза в помірній дозі — після 12-го тижня, коли потреба в залізі починає суттєво зростати. Вищі дози, наприклад 60–120 мг/добу, часто в розподілених прийомах, можуть бути призначені гінекологом МЦ «Боголюби» за наявності лабораторних ознак анемії на будь-якому терміні вагітності. Після повернення рівня гемоглобіну до адекватного діапазону для відповідного триместру дозу можна знизити до підтримувального рівня.
У більшості випадків дефіцит заліза є основною причиною анемії до 24 тижнів вагітності. Крім того, низький рівень гемоглобіну під час народження може також відображати більш ранній гестаційний вік. Щодо запасів заліза у новонароджених, наявні дані часто демонструють незначну або нульову різницю між немовлятами, народженими від матерів із низьким рівнем заліза, та немовлятами, народженими від матерів із достатнім його споживанням.
Кількість переглядів: 122
