Термін «венозна недостатність» визначає патологічний стан, спричинений порушенням венозного повернення крові до серця. Венозна недостатність нижніх кінцівок призводить до підвищення тиску в капілярах, що стає причиною набряків, загальної гіпоксії та лактатацидемії (надлишку молочної кислоти в крові).
Це поширений патологічний стан у західних та індустріально розвинених країнах. Венозна недостатність — це сучасна реальність: жінки, як правило, страждають на неї значно частіше, ніж чоловіки. У молодому віці венозна недостатність зустрічається у 10% чоловіків і 30% жінок. Після 50 років судинна недостатність спостерігається у 20% чоловіків і 50% жінок.
Що викликає венозну недостатність?
Органічна венозна недостатність спричинена патологічними змінами вен. До цієї категорії належать: застійний дерматит; синдром неспокійних ніг; тромбоз глибоких вен; варикозне розширення вен.
Варикозне розширення вен — це патологічне і стійке збільшення вен та артерій, що є ознакою порушення функції венозних клапанів. Це найпоширеніша причина венозної недостатності нижніх кінцівок, а також основний фактор ризику розвитку хронічної венозної недостатності.
У нормальних умовах венозні клапани, розташовані у великих судинах, запобігають зворотному току крові, спричиненому силою тяжіння, допомагаючи регулювати кровообіг. Крім того, клапани відіграють важливу роль у запобіганні застою крові в окремих ділянках. При порушенні балансу системи клапани не забезпечують нормального кровообігу, і кров застоюється у венах, що й призводить до варикозного розширення та венозної недостатності.
Функціональна венозна недостатність спричинена функціональним перевантаженням вен, які, незважаючи на добрий стан, зазнають надмірного навантаження. Застій лімфи створює додатковий тиск на вени і, відповідно, може сприяти розвитку венозної недостатності. Обмежена рухливість кінцівок, характерна для людей, які довго перебувають у статичному положенні, призводить до іммобілізаційного набряку. Порушення постави (плоскостопість, зміни морфології хребта тощо) також спричиняють перевантаження вен, що може призвести до розвитку венозної недостатності.
Можливі фактори ризику включають: вагітність; гіпертонію; ожиріння; стоячу або сидячу роботу; генетичну схильність; куріння; жіночу стать; високий зріст; терапію естрогенами.
Які ознаки венозної недостатності?
Вираженість симптомів залежить від тяжкості стану: набряки, судоми литкових м’язів, флебіт, поколювання у ногах, гіперпігментація шкіри, ущільнення шкіри, важкість у ногах, свербіж, варикозне розширення вен. Найчастіші ускладнення, пов’язані з венозною недостатністю, включають виразки шкіри, ризик розвитку бактеріального целюліту та варикозне розширення вен.
Що робити?
Лікування залежить від причини захворювання. Якщо усунути її неможливо, терапія спрямована на полегшення симптомів і покращення якості життя пацієнта. Медикаментозне лікування спрямоване на зменшення проявів хвороби. Використовують флеботоніки та капіляропротектори, що зміцнюють венозні стінки і зменшують відчуття важкості в ногах; антикоагулянти та фібринолітики. У тяжких випадках судинний хірург МЦ «Боголюби» може призначити хірургічне втручання.
Основою профілактики є корекція способу життя та харчування: регулярна фізична активність, боротьба із зайвою вагою, збалансований раціон. Рекомендується уникати тривалого сидіння або стояння, не перебувати довго в жарких і вологих приміщеннях, використовувати компресійні панчохи або бинти для зменшення набряків і болю.
Без лікування або при ігноруванні захворювання може розвинутися прогресуючий синдром, який характеризується болем, змінами шкіри і, у тяжких випадках, утворенням вторинного тромбу у варикозно розширених венах.
Кількість переглядів: 781
