Однією з найчастіших причин гострого ураження нирок є інтерстиціальний нефрит. Це стан, що характеризується запаленням тканин, які оточують ниркові канальці, що знижує здатність нирок фільтрувати кров та виробляти сечу. І якщо вчасно не діагностувати стан і не вжити відповідних заходів, зрештою настає ниркова недостатність.
У чому причини?
Виділяють дві форми інтерстиціального нефриту: гостру та хронічну. Гостра форма найпоширеніша і триває обмежений час. Хронічний інтерстиціальний нефрит може протікати тижнями, місяцями і роками.
Лікарські препарати – найпоширеніша причина гострої форми інтерстиціального нефриту у всіх вікових групах. І найчастіше «винні» антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, ципрофлоксацин, рифампіцин), нестероїдні протизапальні препарати, інгібітори протонної помпи (застосовуються при гастритах, виразках та рефлюксі), алопуринол.
Теоретично будь-які ліки можуть призвести до погіршення здоров'я нирок та список небезпечних медикаментів у цьому відношенні з часом росте. Однак до запалення нирок, як правило, хронічного, можуть привертати і такі стани, як саркоїдоз; аутоімунні захворювання, такі як синдром Шегрена і системний червоний вовчак; бактерії, віруси, паразити та гриби. Коли неможливо встановити основну причину, то говорять про ідіопатичний інтерстиціальний нефрит.
Які ознаки та ризики?
При фармакологічній дії прихований період між впливом препарату та виникненням ниркової недостатності може становити кілька тижнів і навіть місяців. Але після першого епізоду захворювання повторна дія ліків може призвести до розвитку ниркових проявів набагато швидше, протягом декількох днів.
Інтерстиціальний нефрит може протікати безсимптомно або виявляються такі симптоми, як нудота, блювання, загальне нездужання та біль у боці. Характерні розлади, пов'язані з провокуючим фактором, становлять інтерес для діагностики причин, типових для захворювання, або реакції алергічного типу зі шкірним висипом, субфебрильною лихоманкою та езінофілією.
Серед інших симптомів спостерігаються класичні розлади, пов'язані з порушенням роботи нирок:
• кров у сечі;
• висока температура;
• набряки та збільшення ваги;
• підвищення артеріального тиску.
Найбільший ризик, пов'язаний з можливим розвитком стійких уражень нирок, що призводять до погіршення їх роботи та зберігаються навіть після одужання пацієнта.
Для встановлення остаточного діагнозу інтерстиціального нефриту необхідна біопсія. Ознаки, що викликають підозру: стерильна піурія (наявність гною в сечі, але без мікроорганізмів), білок у сечі, кров у сечі.
Як допомогти?
Наріжним каменем лікування є усунення провокуючої причини. У випадку фармакологічних засобів – це негайне припинення прийому ліків. Єдиних рекомендацій щодо підтримки функції нирок не існує. При тяжкій нирковій недостатності може знадобитися підтримуюча терапія діалізом, зазвичай тимчасова. Для усунення запалення призначаються препарати кортизолу. У разі хронічного інтерстиціального нефриту часто рекомендуються препарати від підвищеного артеріального тиску, а також дієта, що обмежує споживання натрію та білка.
