Медичний центр «Боголюби» надає широкий спектр лікувально-діагностичних процедур, в тому числі й біопсію передміхурової залози.
Біопсія простати - це діагностичний тест, призначений для відбору невеликих зразків тканини передміхурової залози, які згодом мікроскопічно досліджуються, для підтвердження або виключення раку.
Коли це необхідно?
Загальними показами для біопсії простати є: підвищення в крові значень специфічного антигену простати (ПСА); підозрілі стани, виявлені під час трансректального ультразвукового дослідження; виявлення аномальних утворень при ректальному обстеженні.
При наявності будь-яких аномалій біопсія виконується саме для підтвердження або спростування клінічних даних. Статистика свідчить, що з чотирьох чоловіків, які піддаються тесту при помірно високих рівнях ПСА (4 - 10 нг / мл), тільки одна людина страждає від раку простати. На щастя, багато утворень передміхурової залози є доброякісними або розвиваються повільно, не створюючи значних проблем. Однак бувають випадки, коли захворювання розвивається стрімко та утворюються метастази вже на ранній стадії.
Рак передміхурової залози дуже рідко зустрічається у чоловіків до сорока п'яти років, але, вже починаючи з цього віку, важливо регулярно проходити перевірку, особливо якщо відзначаються утруднене сечовипускання, печіння і біль при сечовипусканні, гематурія або відчуття неповного випорожнення сечового міхура.
Як проходить біопсія?
Під час біопсії пацієнт лежить на боці, спочатку виконується профілактичне ультразвукове дослідження прямої кишки і простати. Таким чином, встановлюється відсутність протипоказань. Далі через зонд вводиться невелика доза анестетика. Завдяки цьому, біопсія передміхурової залози є фактично безболісним тестом.
Скориставшись спеціальною голкою для біопсії, лікар бере кілька фрагментів передміхурової залози.
Мікроскопічний аналіз зразків тканини дозволяє розрізняти здорові та ракові клітини і, в кінцевому підсумку, встановити їх місце розташування і ступінь аномальності. Для цієї мети використовується шкала Глісона. Оцінка від одиниці до п'яти свідчить про невелику аномалію, вище п'яти - про високий ступінь аномальності, з великою ймовірністю того, що пухлина розвивається і швидко поширюється. У разі патологічних, але не обов'язково ракових результатів, зазвичай потрібна повторна біопсія через три - шість місяців, щоб встановити відсутність поточних пухлинних процесів.
Чи можливі ускладнення?
Як би там не було, але біопсія простати - інвазивна діагностична процедура і, в зв'язку з цим, обтяжена низкою ризиків, пов'язаних з типом анестезії, віком пацієнта і його загальним станом. Зокрема, втручання може призвести до геморагічних, запальних та інфекційних ускладнень.
Геморагічні ускладнення - найбільш часті, зустрічаються в 20% випадків. Зазвичай це легка і швидкоминуча кровотеча, про що свідчать сліди крові в сечі, еякуляті або фекаліях. У певних межах - це нормальне явище, яке може тривати протягом декількох днів.
Запальні ускладнення викликають набряк залози, який перешкоджає нормальному сечовому відтоку. Зустрічаються рідко (менше 1% випадків), проте може знадобитися установка катетера.
При наявності інфекційних ускладнень (цистит, інфекційний простатит, епідидиміт) утруднення сечовипускання пов'язано з підвищеною температурою. У цьому випадку на допомогу приходять антибіотики, застосування яких доцільне протягом декількох днів після закінчення біопсії.
Багато яким з перерахованих ускладнень можна запобігти або, принаймні, зменшити, ретельно виконуючи вказівки лікаря щодо підготовки до тесту.
Як підготуватися?
Для запобігання серйозних епізодів кровотечі важливо перед біопсією припинити прийом препаратів, які знижують згортання крові, (варфірін, ібупрофен і т.п.), а також рослинних добавок, що володіють подібними властивостями (гінкго білоба, імбир, часник). За добу лікар призначає антибіотик, щоб запобігти ризику інфікування. А за дванадцять годин до процедури слід зробити очисну клізму. У день біопсії їсти не слід, її проводять натщесерце.
