У нормальних умовах у піхві фізіологічно присутня велика кількість мікроорганізмів, найпоширенішими з яких є Lactobacillus crispatus і Lactobacillus jensenii. Лактобактерії допомагають запобігати надмірному розмноженню інших мікроорганізмів, підтримуючи збалансовану вагінальну флору. Мікроорганізми, здатні спричиняти вагіноз, різноманітні, і серед них насамперед слід згадати Gardnerella vaginalis.
Дисбаланс бактеріальної флори, пов’язаний зі зменшенням кількості лактобактерій, який може бути спричинений, наприклад, застосуванням антибіотиків або порушенням pH-балансу, дозволяє більш стійким бактеріям закріплюватися та розмножуватися.
Бактеріальний вагіноз, спричинений Gardnerella, може бути пов’язаний зі статевою активністю, однак чітких доказів передачі статевим шляхом немає. Проте захворюваність помітно вища серед сексуально активних жінок віком від 15 до 50 років, у деяких випадках гарднерелою уражаються і жінки в постменопаузі.
Як проявляється?
Приблизно у половини жінок, які страждають на це захворювання, симптоми відсутні, але якщо вони все ж з’являються, то характерними симптомами гарднерельозної інфекції є специфічний вагінальний запах і біло-сірі виділення. Неприємний запах часто описують як «рибний», значно інтенсивніший, ніж зазвичай, і він помітний одразу, особливо після статевого акту. Його інтенсивність може варіюватися, але він усе одно легко впізнаваний. Інфекція не викликає болю або свербежу.
Гарднерела у чоловіків
Гарднерела зазвичай передається чоловікам від їхніх статевих партнерок. Перебіг гарднерельозу у чоловіків безсимптомний, і пацієнт найчастіше не знає про свою інфекцію. Презерватив є достатнім запобіжним заходом для запобігання зараженню разом із деякими гігієнічними заходами, такими як відмова від використання спільних рушників для інтимної гігієни. Лікування включає ті самі речовини, що і для жінок, можливо також із використанням кремів для місцевого застосування.
Які небезпеки?
Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), які можуть розвинутися після неналежного лікування вагінозу, часто є серйознішими і важче піддаються лікуванню. Із цим захворюванням пов’язані деякі ризики, зокрема: вища ймовірність інфікування після таких процедур, як гістеректомія або аборт; підвищена сприйнятливість до інших захворювань, що передаються статевим шляхом, таких як простий герпес, хламідіоз і гонорея. У вагітних жінок із гарднерелою або іншими формами вагінозу частіше трапляються передчасні пологи та народження дітей із низькою масою тіла. Гарднерела в деяких випадках може інфікувати матку та фаллопієві труби. Цей стан підвищує ризик позаматкової вагітності та безпліддя в майбутньому.
Що робити?
Основна мета лікування — не лише усунення гарднерели, а й відновлення фізіологічного кислотно-лужного балансу піхви. Хоча в деяких випадках хвороба може минути спонтанно, лікування наполегливо рекомендується для полегшення симптомів і запобігання ускладненням, особливо перед хірургічними втручаннями або під час вагітності. Фахівці МЦ «Боголюби» підкреслюють, що антибіотики залишаються основою лікування. Використання вагінальних підкислювачів, а саме гелів із молочною кислотою, може допомогти відновити pH до нормального рівня, створюючи середовище, несприятливе для гарднерели.
На жаль, гарднерельозний вагіноз рецидивує більш ніж у 30% жінок протягом кількох місяців. Тому після антибіотикотерапії рекомендується приймати певні штами лактобактерій, наприклад L. rhamnosus або L. reuteri, для відновлення мікрофлори піхви та зниження ризику рецидиву.
З погляду способу життя важливо припинити спринцювання, яке знищує корисні бактерії, і використовувати засоби для інтимної гігієни з кислим pH (3,5–4,5). Під час лікування рекомендується утримуватися від статевих контактів або використовувати презервативи до повного зникнення симптомів.
Кількість переглядів: 454
