Кіста печінки може прогресувати, але при цьому «мовчати» роками: симптоми з’являються на пізніх стадіях. У яких випадках кісту треба оперувати, а коли – операцію можна відкласти, консультує лікар-хірург МЦ «Боголюби» Олександр Масіков.
Чому у печінці утворюються кісти?
Кіста печінки – це порожнина в товщі органу, заповнена рідким вмістом. Її найчастіше виявляють у жінок віком від 30 до 50 років. Новоутворення діагностують як на поверхні печінки, так і всередині неї, тобто воно не має певного характерного місця розташування і може утворитися абсолютно в будь-якому місці органу.
За походженням розрізняють кісти вроджені та набуті. Найчастішою причиною набутих кіст є травми та запальні захворювання печінки. В окрему групу виділяють паразитарні кісти, зумовлені інфікуванням плоскими червами – ехінококом або альвеококом.
Як людина може інфікуватися збудниками паразитарної кісти?
Паразитарні кісти розвиваються після безпосереднього контакту з тваринами і не мають симптоматики захворювання. У свою чергу, їх заведено ділити на ехінококові та альвеококові.
Ехінокок найчастіше передається від собак та вовків, альвеокок – від котів, лисиць, гризунів. Зараження відбувається шляхом потрапляння яєць гельмінтів в організм людини через немиті руки, брудну воду і необроблені харчові продукти.
Які симптоми кісти печінки?
Кіста проявляється по-різному, залежно від типу, місця утворення, величини та виду ускладнення. Не великі не паразитарні кісти часто не мають клінічних проявів і виявляються випадково під час ультразвукового дослідження або комп’ютерної томографії черевної порожнини. Такі кісти не потребують лікування, лише спостереження.
Кісти розміром понад 8 см може супроводжувати біль, нудота, здуття живота, а також жовтяниця і асцит при стисканні кістою жовчевих протоків та судин. Грізними ускладненнями є нагноєння, розрив кісти, кровотеча.
Як можна діагностувати кісту?
Найдоступніший метод діагностики – УЗД органів черевної порожнини та позаочеревинного простору. Більш детальну інформацію надає комп’ютерна томографія. З її допомогою вдається точно визначити розміри і локалізацію кісти, та спланувати хід лікування. Коли є підозри на паразитарне походження кісти, обов’язково потрібен аналіз крові.
Як лікують кісти печінки?
Залежно від розташування та клінічного перебігу застосовують декілька методик лікування, а саме:
- Черезшкірна пункція кісти під контролем УЗД. Для лікування ехінококових кіст з успіхом використовується у так званій модифікації PAIR.
- Розкриття та часткове видалення кісти. Ця методика застосовується при поверхнево розташованих кістах, що виступають над поверхнею органа і вкриті лише тонким шаром тканини, і може бути виконана як класичним, так і лапароскопічним доступом. Для попередження рецидиву залишкова порожнина кісти може бути вкрита клаптем великого сальника – власної жирової тканини, або спеціальними медичними препаратами із вмістом фібрину або целюлози. Видалення ехінококової кісти має ряд особливостей у зв’язку із небезпекою обсіменіння внутрішніх органів та утворення нових кіст.
- Резекція печінки, тобто видалення одного чи кількох сегментів, а то і цілої долі. До таких об’ємних та складних втручань вдаються при великих ускладнених кістах, а також при паразитарному ураженні альвеококом.
У МЦ «Боголюби» використовують найбільш прогресивний метод – лапароскопічне видалення кіст печінки. Ця методика виключає великі розрізи (значить, і післяопераційні рубці), натомість маніпуляції в черевній порожнині проводяться інструментами діаметром до 10 мм. Такий доступ запобігає утворенню злук між органами черевної порожнини, мінімізує термін післяопераційної реабілітації. Перебування на стаціонарному режимі скорочується до 2–3 діб.
Які тонкощі лікування паразитарних кіст печінки?
При лікуванні паразитарних кіст пацієнт паралельно отримує протигельмінтні препарати мебендазол або альбендазол протягом місяця. Альтернативним методом лікування паразитарних кіст за відсутності протипоказів є тривала хіміотерапія, коли пацієнт отримує протигельмінтні засоби протягом року. Проте повне одужання без операції настає не більше, ніж у 30% пацієнтів.
Як готуватися до операції?
У період до і після операції потрібно дотримуватися дієти, щоб очистити печінку і підготувати до подальшого відновлення. Дієта забороняє жирну, смажену, солону, копчену і консервовану їжу, а також каву, соуси, прянощі, приправи, солодкі та газовані напої.
Які прогнози у пацієнта з кістою печінки?
У більшості випадків після операції з видалення кісти прогнози позитивні. Рідко трапляються ускладнення і рецидиви, але і вони лікуються. Якщо у вас виявили кісту печінки, треба звернутися до лікаря, визначити її характер і поставити діагноз. І навіть якщо при первинній діагностиці кажуть, що це непаразитарна кіста і нічого не потрібно робити, краще пройти повний перелік необхідних обстежень, щоб упевнитися в діагнозі.
Якщо при динамічному спостереженні помічені відхилення або негативні ефекти – не варто чекати і шукати, чим лікувати кісту на печінці, а погоджуватися на операцію. Якщо своєчасно не виявити кісти і не почати їх лікувати адекватними заходами, вони можуть спричинити застій жовчі, панкреатит, асцит та варикозне розширення вен травного тракту. Крім того, виникає ризик виникнення на місці кісти злоякісної пухлини.
