Мочка вуха, як для чоловіків, так і для жінок - не тільки місце для прикрас. У деяких культурах вона відображає соціальний статус, є синонімом процвітання. Археологічні знахідки мумій, древніх малюнків і картин свідчать про те, що величина вушної мочки використовувалася як ознака зрілості, головним чином для чоловіків. А середньовічні фізіогномісти вважали, що чим довша мочка, тим довше життя.
Показання
Вушна мочка більш схильна до розриву або деформації, ніж інші частини вуха, тому що вона складається зі шкіри та жирової клітковини, а не з хряща. Проколи для сережок можуть подовжити отвір, а в деяких випадках рвана рана розділяє мочку на дві дольки.
Якщо прокол витягнувся більш, ніж на вісім міліметрів, знайте, що дірочка ніколи не скоротиться самостійно до початкових розмірів. Естетично непривабливу мочку часто важко заховати за волоссям, особливо чоловікам з короткою зачіскою.
Існують деформації мочки, викликані добровільним введенням «тунелів» - розширювачів, що збільшують розмір проколу. Після видалення такого розширювача мочки, які повністю втратили свою фізіологічну еластичність, вже не повертаються до своїх природних розмірів і форми. У цьому випадку тільки хірургічне втручання здатне закрити отвір і усунути зайву тканину.
Є й інші причини деформації мочки: укуси тварин, нещасні випадки. З віком також приходять зміни, яких не уникнути - втрата форми, зменшення об’єму. Показанням до проведення операції може бути і психологічний дискомфорт, коли ніхто, крім Вас не бачить нічого «страшного» в Ваших вухах. В цьому випадку пластика в МЦ «Боголюби» додасть Вам впевненості та прибере зайвий комплекс.
Зміна розміру
Вроджена аномалія мочки може полягати в надмірному розмірі щодо самого вуха, або в асиметрії між двома мочками. Хірургічна корекція в таких випадках необхідна для створення гармонії з обличчям.
Протипоказання
Є ряд протипоказань, при яких не слід вдаватися до пластики. Сюди відносяться:
- порушення згортання крові;
- цукровий діабет;
- аутоімунні захворювання;
- запальні процеси в області вух.
Техніка
Попри гадану простоту, пластика мочки - втручання, що вимагає досвідченості та професійності оперуючого хірурга, оскільки його мета - відновлення індивідуальної форми.
Це амбулаторна операція, яка проводиться під місцевою анестезією. Втручання полягає у видаленні шару шкіри, який формує контур тріщини і з'єднанні країв за допомогою дуже тонких швів. Особлива увага надається формуванню нижнього краю мочки.
Після пластики на мочку наноситься мазь з антибіотиками та засоби для профілактики формування гіпертрофічних рубців. Слід уникати контакту з водою перші 2 - 3 дні. Шов видаляється через 5 - 7 днів. Маленький шрам залишається помітним в перші кілька тижнів, але поступово він зникає і стає практично непомітним.
Через чотири місяці після пластики мочки вуха можна буде зробити для сережок новий отвір, однак робити його слід поруч з попереднім, а не в тому ж місці. У деяких випадках вставляється шовна нитка в місце, де знаходилося «перший» прокол. Ця нитка залишається на місці близько місяця, а потім видаляється, і повторно робити прокол не буде потрібно.
Не рекомендується носити сережки протягом, принаймні, півроку після операції, через загрозу нового розриву.
Фактори, які затримують або погіршують загоєння, різноманітні та можуть мати генетичну етіологію, і в цьому випадку не контролюються оперуючим хірургом. До загальних факторів, що заважають загоєнню, відносяться паління, недоїдання, авітаміноз і надлишкова інсоляція.
