Тенезми сечового міхура — медичний термін, що означає відчуття неповного випорожнення сечового міхура після сечовипускання, незалежно від того, чи порожній сечовий міхур насправді чи ні. Варто зазначити, що термін «тенезми», який використовується без додаткових уточнень, зазвичай відноситься до ректальних тенезм або відчуття неповного випорожнення кишечника після дефекації.
Чому виникають тенезми сечового міхура?
Відчуття необхідності знову помочитися, навіть одразу після нещодавнього сечовипускання, викликане постійним м'язовим скороченням сечовивідних шляхів, що в нормі реагує на розширення сечового міхура через наявність великого об'єму сечі. Це пояснює, наприклад, тенезми сечового міхура за наявності об'єктивного залишку сечі, але в інших випадках це може відбуватися через пошкодження нервів, які відповідають за сечовипускання.
У цілому, причин тенезмів сечового міхура багато, але найпоширенішими є: цистит, чи бактеріальна інфекція сечового міхура, дуже поширена в жінок; захворювання передміхурової залози, такі як простатит, рак та доброякісна гіпертрофія передміхурової залози; уретрит – запалення уретри; інфекції, що передаються статевим шляхом, такі як гонорея або хламідіоз; камені в сечовому міхурі та нирках, які блокують проходження сечі.
До менш частих причин у клінічній практиці можна віднести: рак сечового міхура, стеноз уретри (звуження уретри), наявність сторонніх тіл у сечовому міхурі або уретрі, недостатня активність сечового міхура та інші нейрогенні дисфункції.
Тенезми сечового міхура можуть також спостерігатися у разі патологій, які не обов'язково безпосередньо пов'язані з сечовивідною системою, наприклад: травми та пошкодження живота, травма хребта, операції на кишечнику, запор, пухлини прямої кишки. У жінок це може бути наслідком вагітності, ендометріозу та вагініту.
Побічні ефекти ліків
Слід мати на увазі, що тенезми сечового міхура можуть з'являтися після прийому певних лікарських засобів, які серед інших побічних ефектів викликають утруднення при випорожненні сечового міхура з скороченням м'язового сфінктера, що перешкоджає сечовипусканню.
До таких засобів відносяться: амфетаміни – клас стимуляторів нервової системи, що використовуються для лікування нарколепсії; ожиріння; синдрому дефіциту уваги та гіперактивності; антигістамінні препарати для лікування алергії; ліки від хвороби Паркінсона; міорелаксанти; нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ, такі як безрецептурні знеболювальні); деякі нейролептики, які використовуються, наприклад, для лікування шизофренії; антидепресанти старого покоління; опіоїди.
Як проявляються тенезми сечового міхура?
Треба розуміти, що тенезми сечового міхура – це симптом, а не захворювання. Вони можуть супроводжуватися іншими проявами, серед яких найпоширенішими є порушення, пов'язані з сечовипусканням. Сюди слід зарахувати:
• утруднене сечовипускання, зі слабким та/або уривчастим потоком сечі (дизурія);
• потреба вставати вночі, щоб помочитися (ніктурія);
• біль та/або печіння під час сечовипускання (странгурія);
• наявність крові в сечі, сеча каламутна, темна та/або погано пахне (гематурія).
• прискорене сечовипускання (полакіурія).
Ретельного аналізу супутніх симптомів часто буває достатньо, щоб уролог МЦ «Боголюби» діагностував проблему, принаймні звузивши коло можливих причин. Може виникнути необхідність розрізняти два різні випадки: суб'єктивне відчуття неповного випорожнення сечового міхура і об'єктивна наявність великої кількості залишкової сечі в сечовому міхурі (виміряна за допомогою УЗД), що може бути викликано, наприклад, будь-якою формою обструкції або закупорки самого шляху проходження сечі. Терапія має бути спрямована на усунення самої причини проблеми.
