Однією з важливих характеристик жіночого здоров'я є показник кислотності піхви. Для постановки діагнозу «бактеріальний вагіноз» необхідні мікроскопічне дослідження мазка і рН-тест.
Бактеріальний вагіноз: що це?
Бактерії, гормони, епітеліальні клітини, які вистилають стінки вагіни, - всі вони знаходяться між собою в стані тонкої рівноваги. Якщо у жінки репродуктивного віку достатній рівень естрогену і немає дефіциту глікогену, в середовищі вагінальних бактерій домінують лактобацили. Вони створюють кисле середовище, використовуючи цукор епітелію. Таке середовище пригнічує ріст інших мікроорганізмів, наприклад, анаеробних бактерій, захищаючи від їхньої агресії жіночу інтимну зону.
У певних умовах, з причин, які ще не з'ясовані до кінця, баланс між вагінальними бактеріями порушується, і на зміну лактобацилам приходять бактерії-анаероби, які не здатні до кислотного синтезу. Замість кислоти вони продукують похідні аміаку - аміни, смердючі з'єднання. Такі зміни в складі вагінальної флори супроводжуються виділеннями з неприємним запахом. Це і є бактеріальний вагіноз.
Статистика свідчить, що у 20% пацієнток з вагінальними проблемами визначається бактеріальний вагіноз. Найчастіше захворювання зустрічається у жінок, котрі зловживають спринцюванням, мають множинні статеві зв'язки та лесбіянок.
Симптоми бактеріального вагінозу
Пацієнтки головним чином скаржаться на вагінальні виділення, які погано пахнуть. Після сексуального контакту симптоми можуть посилитися. Слід зазначити, що при бактеріальному вагінозі, як правило, немає скарг на свербіж, біль або печіння. Якщо подібні ознаки мають місце, то не виключена ймовірність присутності інших статевих проблем.
При гінекологічному огляді стінки вагіни не є гіперемованими, вкриті однорідними виділеннями сіруватого колірьору, гіперчутливості та болючих відчуттів немає.
Ускладнення від бактеріального вагінозу
Бактеріальний вагіноз збільшує ймовірність захворюваності хворобами, які передаються статевим шляхом, таких як герпес, гонорея, хламідіоз, ВІЛ. При гістероскопії, гістектомії, вишкрібанні та інших гінекологічних процедурах виникає ризик внутрішньоутробної інфекції, а у вагітних пацієнток - викидня і передчасних пологів.
Діагностика бактеріального вагінозу
Ведучий метод лабораторної діагностики бактеріального вагінозу грунтується на результатах мікроскопічного дослідження мазка, пофарбованого по граму. За допомогою цього методу можна описати морфотип бактерії, пов'язаної із захворюванням. Шкала від 0 до 10 відображає стан вагінальної флори, співвідношення між наявними бактеріями. Значення 0 - 3 свідчать про нормальний стан бактеріального середовища вагіни, а 8 - 10 вказують на вагіноз.
У разі наявності скарг чи підозр, можна провести ПЛР-діагностику - дослідження біоценозу урогенітального тракту в МЦ «Боголюби».
Лікування бактеріального вагінозу
Терапія захворювання заснована на придушенні життєдіяльності анаеробних бактерій. Антибіотики типу метронідазолу і далацину досить ефективні. Препарати приймаються з призначення лікаря перорально або місцево (у піхву).
Дослідження показують, що близько 30% пацієнток протягом трьох місяців після закінчення лікування скаржиться на рецидив ознак захворювання. Через рік симптоми повертаються у 60% жінок. Рецидивуючий вагіноз вимагає кілька місяців підтримуючої терапії. На тлі прийому антибіотиків у 30% пацієнток розвивається кандидоз.
Чи є інші причини вагінальних виділень з неприємним запахом, крім бактеріального вагінозу?
Джерелом проблеми не обов'язково стає піхва. Це можуть бути пахові області, матка, шийка матки. Тільки повне гінекологічне обстеження дає можливість визначити точний діагноз. Необхідна диференціальна діагностика з грибковою інфекцією та трихомонадою.
