Апендикулярно-генітальний синдром (АГС) - поєднане запалення органів тазу, в яке залучені придатки матки і апендикс. Вперше про цю патологію заговорили в 50-х роках минулого століття. Різні автори надають різні статистичні дані, вважається, що він виявляється у 20 - 60% пацієнток з гострим апендицитом. Найчастіше від АГС страждають дівчатка-підлітки. Це пояснюється початком статевого дозрівання і пов'язаної з цим підвищеною реактивністю лімфатичної тканини, а також анатомічними особливостями очеревини і сальника.
Причини і провокуючі фактори
Розвиток апендикулярно-генітального синдрому відбувається в результаті гострої інфекції, на тлі зниженого імунного статусу організму. Безпосередній збудник - неспороутворюючі мікробні агенти. Зазвичай з випоту в половині випадків висівається кишкова паличка, в 25% - гемолітичний стафілокок.
Провокуючими факторами щодо АГС стають:
- бактеріальні та вірусні захворювання ЛОР-органів, до яких залучається лімфатична система (тонзиліт, ринофарингіт, аденоїдит, епідемічний паротит);
- хронічні холецистит і гастродуоденіт;
- патології репродуктивної системи (олігоменорея, дисменорея, виражений передменструальний синдром);
- велика довжина апендикулярного відростка, опущення його в зону малого тазу.
Симптоми
Одна з ключових особливостей апендикулярно-генітального синдрому – у неспецифічності клінічних проявів. Апендикулярна форма АГС характеризується ознаками гострого апендициту. Часто виникає блювота, температура субфебрильна. Больові відчуття починаються у епігастральній ділянці, біля пупка, а потім «опускаються» вниз і вправо. Рідше болі локалізуються зліва або над лобком. Зазвичай біль безперервний.
Генітальна форма АГС має симптоматику гострого аднекситу. З'являються болі внизу живота, над лобком, пронос, нудота, блювота. Температура висока - 38 С і вище, озноб.
АГС при пельвіоперитоніті має різкий та тяжкий перебіг. Біль інтенсивна, «розлита» по всьому животі. Часта блювота, діарея. Температура досягає 40 С, свідомість сплутана.
Діагностика
Підозра на АГС підтверджується тільки в результаті оперативного втручання. Комплексний діагностичний план в МЦ «Боголюби» включає: загальний аналіз крові, гінекологічний огляд , вагінальний мазок і посів на флору з антибіотикограмою , УЗД органів малого тазу , при необхідності - діагностичну лапароскопію.
Дані УЗД відзначають потовщення стінок маткових труб, змінену форму яєчників, наявність кістозних вкючень, випіт в черевній стінці. Апендикс збільшений в діаметрі.
АГС потребує диференціальної діагностики по відношенню до гострого апендициту без ураження статевих органів, гострого оофориту, сальпінгіту, перекруту ніжки кісти яєчника, розриву кісти і позаматкової вагітності .
Ускладнення
Післяопераційний період АГС може ускладнитися спайками в малому тазі, альгодисменореєю. Якщо вчасно не звернутися до лікаря, виникають ризики тубооваріального абсцесу, перитоніту. Далекосяжні наслідки апендикулярно-генітального синдрому - порушення менструального циклу, мимовільний аборт, позаматкова вагітність, апоплексія яєчника, безпліддя.
Лікування апендикулярно-генітального синдрому
Терапія апендикулярно-генітального синдрому обов'язково враховує як особливості лікування апендициту, так і запалення придатків. Операція вибору - лапароскопія, дозволяє мінімально травмувати тканини. Якщо АГС протікає важко і пов'язаний з глобальним ураженням органів тазу, рекомендована лапаротомія.
Видалення придатків здійснюється лише в тому випадку, коли вони щільно зрослися з апендиксом і немає можливості їх відокремити. (Пластика при гострому запаленні зазвичай неефективна.)
Для профілактики ускладнень застосовується антибіотикотерапія ще на етапі передопераційної підготовки. Через великий ризик формування спайок рекомендовані кортикостероїди, антикоагулянти, ферментні комплекси. У пізньому післяопераційному періоді - фізіотерапія і санаторно-курортне лікування.
