Мікоплазмоз - умовна назва запального патологічного стану, яке викликається цілим рядом збудників. До «чорного списку» людських мікоплазм включають роди Mycoplasma, Ureaplasma і Acholeplasma. Відомо більше 150 видів мікоплазм, знайдених в рослинах і тваринах, людях і комахах. Більшість з них не представляють для нас небезпеку, однак, існують і патогенні штами.
Мікоплазми - живі істоти, деякі з яких за своїми розмірами наближаються до вірусів - більше 200 нм. Оточений клітинною мембраною потрійний шар не має клітинної стінки, звідси й назва класу «моллікути», від грецького «м'яка шкіра». Більшість мікоплазм є факультативними анаеробами.
На мікоплазму пневмонії (M. Pnewnoniae) припадає більше 10-20% всіх пневмоній і половина дитячих пневмоній. Зараження мікоплазмою пневмонії може відбутися в будь-який сезон, з періодичними епідеміями кожні 4 роки. Пікові «спалахи» таких пневмоній в школах, як правило, характерні для осені. Слід зазначити, що більшість пацієнтів можуть бути носіями мікоплазми від 6 тижнів до 4 місяців.
Для Mycoplasma urealiticum характерний широкий спектр імуномодулюючих ефектів, які включають в себе стимуляцію проліферації Т і В-лімфоцитів і т.п. Подібна активність може сприяти експресії захворювання. Добре відомо, що біологічне тестування дає хибнопозитивний результат, наприклад, на сифіліс протягом інфекції мікоплазми.
Mycoplasma hominis заповнює сечостатевої тракт чоловіків і жінок, особливо, сексуально активних. Присутність мікоплазми в інтимних місцях може, як не завдавати дискомфорту, так і бути причиною патологічних станів. Mycoplasma hominis зазвичай бере участь у генезі бактеріального вагінозу і запальних захворювань органів тазау поряд з хламідіозом та гонорею.
Наслідки мікоплазмозу
Результатами «діяльності» цієї мікоплазми є:
- безпліддя;
- спонтанний аборт;
- ендометрит;
- сальпінгіт;
- передчасний розрив плодових оболонок;
- хоріон-амніотична інфекція;
- затримка розвитку плоду.
У чоловіків мікоплазма найчастіше проявляє себе уретритом, простатитом і пієлонефритом.
Високий відсоток мікоплазменної колонізації як чоловіків, так і жінок пов'язаний, головним чином, з сексуальною активністю (кілька статевих партнерів), але передача інфекції може відбутися і вертикально - від матері до дитини. Статистика свідчить, що носіями мікоплазми гомініс є 50% сексуально активних жінок і 20% сексуально активних чоловіків.
Необхідно відзначити, що мікоплазмоз часто поєднується з цитомегаловірусом, уреаплазмозом і хламідіозом. При зараженні вагітних мікоплазмою, інфекція яскраво себе може і не проявити, але аналізи на статеві інфекції (у тому числі і на мікоплазмоз) є обов'язковими. Якщо майбутню матусю починають турбувати жовтуваті виділення, болі внизу живота і неприємні відчуття при сечовипусканні - це прямі сигнали до того, щоб звернутися до лікаря і пройти необхідні діагностичні тести. Мікоплазмоз небезпечний тим, що викликає ряд ускладнень вагітності (див. вище). І мікоплазмозом внутрішньоутробно заражається кожен п'ятий малюк. Це - вагома інформація для роздумів і привід (за наявності ознак або підозр) здати аналіз на мікоплазму (в лабораторії «Лакмус» на сьогодні вартість дослідження становить 100 грн).
Лікування мікоплазмозу
Лікування інфекції базується на використанні антибіотиків, які інгібують білковий синтез.
