Термін гематурія вказує на присутність крові в сечі. Це може бути візуально помітно, або встановлено тільки при мікроскопічному дослідженні. У разі макроскопічної гематурії колір сечі змінюється в залежності від кількості крововтрати. Досить кровотечі в 1мл, щоб явище стало візуально помітним. Сліди крові в сечі надають рідині різні відтінки: від рожевого і червоного до темно-коричневого. Втім, ми повинні пам'ятати, що червонувата сеча - не завжди синонім гематурії. Подібне явище може бути пов'язане з прийомом деяких ліків (фенацетин, ібупрофен, метилдопа, рифампіцин) або вживанням певних продуктів (буряка, ревеню).
Сеча може бути забарвлена в зв'язку з наявністю в ній солей жовчних кислот, а також під час менструації через забруднення вагінальними кровотечами або ендометріозу сечових шляхів.
Слід розуміти, що гематурія - не діагноз, а симптом хвороби, причому потенційно серйозною. Тому, перш ніж вибрати відповідне лікування, необхідна ретельна діагностика. Найбільш використовувані методи - УЗД нирок, сечового міхура, передміхурової залози, орографія.
Захворювання, що провокують кровотечі, найчастіше пов'язані з наявністю каменів, пухлин або запальних процесів в нирках, сечовому міхурі та сечовивідних шляхах. Гематурія може бути також пов'язана з туберкульозом, циститом, використанням антикоагулянтів, полікістозом нирок, простатитом, аденомою передміхурової залози або травмою, що впливає на нирки та/або сечовивідні шляхи. Були зареєстровані випадки гематурії у спортсменів після інтенсивних і тривалих фізичних навантажень, таких як тривалий біг і їзда на велосипеді.
Діагностика гематурії
Основою для початкової діагностики є оцінка супутніх симптомів. Наприклад, якщо наявність крові в сечі супроводжується болями в попереку, ймовірно, це пов'язано з наявністю каменів у нирках або сечовому міхурі. Якщо гематурія пов'язана з утрудненим сечовипусканням, або проявляється під час дефекації, це може говорити про хворобу простати.
Лікування гематурії
Лікування залежить від захворювання, що викликало тривогу. Якщо гематурія викликана інфекційним фактором, то терапія заснована на використанні антибіотиків. У подібному випадку рекомендується використання вузького спектра препаратів після тестування чутливості на антибіотики. Тест дає дуже корисну інформацію для знаходження найбільш підходящих ліків для боротьби з патогеном.
При наявності каменів у нирках часто використовують метод розщеплення цих мінеральних агрегатів за допомогою лазера або малоінвазивні хірургічні втручання.
У разі легкої гіпертрофії передміхурової залози показана лікарська терапія (протизапальні препарати, міорелаксанти, інгібітори ферменту 5-альфа-редуктази). При помірній або тяжкій гіпертрофії передміхурової залози, як правило, здійснюється ендоскопічне видалення збільшеної частини.
