Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) – це інфекції, що вражають компоненти сечовивідних шляхів, а саме: нирки, сечоводи, сечовий міхур та сечівник. Інфекційне ураження нирок називається пієлонефритом, сечового міхура – циститом, нарешті, уретральна інфекція відома як уретрит.
Клінічно інфекції верхніх сечовивідних шляхів викликають більший занепокоєння, ніж інфекції нижніх сечовивідних шляхів. Це пов'язано з можливим пошкодженням нирок, яке здатне виникнути внаслідок інфекції нирок або сечоводів.
Хто ризикує більше?
Інфекції сечовивідних шляхів частіше вражають жінок, ніж чоловіків, особливо у віці від 16 до 35 років. Медико-статистичні дослідження свідчать, що зазначені інфекції вчетверо частіше зустрічаються у жінок зазначеного віку, ніж у їхніх однолітків чоловіків.
У чоловіків інфекції сечовивідних шляхів – досить рідкісне явище до середньопохилого віку (до 50 – 60 років); після чого вони частішають, настільки, що майже «наздоганяють» жіночу стать.
Серед молодих людей інфекції, що розглядаються, вражають менше 10%. Найпоширенішою хворобою серед різних видів інфекцій сечовивідних шляхів, безперечно, є цистит. Цікавий факт: інфекцій сечовивідних шляхів хоча б раз у житті зазнавало 40 – 60% жінок та 12% чоловіків.
З чим пов'язана жіноча схильність до інфекцій сечовивідних шляхів? Це: коротка уретра, близькість уретри до анальної області (це призводить до колонізації уретрального каналу мікробами з кишечника), відсутність бактерицидного секрету передміхурової залози, травми внаслідок статевого акту, застосування контрацептивів (спіралі чи діафрагми) і, нарешті, вагітність із супутнім її застоєм сечі та анатомо-ендокринними змінами.
У чоловіків ризик ІСШ збільшується після 50 років через затримку сечі у разі гіпертрофії передміхурової залози, стану типового для чоловіків похилого віку.
Які причини інфекцій сечовивідних шляхів?
У нормальних умовах сеча стерильна, як і всі сечовивідні шляхи, за винятком термінального відділу чоловічої уретри, де є невелика кількість нешкідливої бактеріальної флори. Підтримка стерильності залежить від повного та частого випорожнення сечового міхура.
Інфекція сечовивідних шляхів виникає, коли колонії збудників, зазвичай бактерій, рідше грибків та вірусів, масово проникають в уретру і звідси починають підніматися до сечового міхура та наступних відділів сечостатевої системи.
Симптоми ІСШ: які вони?
В цілому, всі інфекції сечовивідних шляхів викликають термінові позиви до сечовипускання, але погане виділення сечі, іноді пов'язані з ніктурією; біль та печіння при сечовипусканні (дизурія); проблеми з повним випорожненням сечового міхура; біль внизу живота; виділення каламутної сечі з неприємним запахом та /або зі слідами крові; почуття загального нездужання та втоми.
Однак у разі інфекцій верхніх сечовивідних шляхів сюди майже завжди додаються такі ознаки як: висока температура та озноб; біль у спині; нудота та блювання. У людей похилого віку може виникнути втрата апетиту, млявість і сплутаність свідомості.
Іноді інфекції сечових шляхів можуть протікати без виражених клінічних проявів.
Коли звернутися до лікаря?
Виявити ІСШ досить просто. Тривожним дзвінком виступає почастішання та утруднене сечовипускання, біль. За наявності будь-якого з перерахованих вище симптомів, консультація уролога дуже важлива. Якщо у вас виникли підозри чи питання щодо свого урологічного здоров'я, ви можете звернутися за консультацією до фахівців МЦ «Боголюби». Лікування інфекцій сечовивідних шляхів залежить від причини їх виникнення.
Ускладнення ІСШ
Якщо інфекції сечовивідних шляхів не лікувати вчасно та належним чином, можливий розвиток ускладнень, у тому числі схильності до легкого розвитку повторних інфекцій сечовивідних шляхів, постійного ураження нирок, стриктури уретри у чоловіків, передчасних пологів у вагітних, сепсису. При адекватній, своєчасній та правильно проведеній терапії інфекції сечовивідних шляхів зазвичай мають позитивний прогноз.
