Медична статистика невблаганна — близько 15–20% чоловіків мають справу з таким станом, як варикоцеле. Воно характеризується патологічним розширенням вен лозоподібного сплетення мошонки, спричиненим венозним рефлюксом і клапанною недостатністю. Стан може перебігати безсимптомно та часто пов’язаний із чоловічим безпліддям. Варикоцеле спостерігається у 40% випадків первинного безпліддя та до 80% — у випадках вторинного.
Скільки ж часу потрібно, щоб варикоцеле призвело до безпліддя? Насправді однозначної відповіді немає, але важливо підкреслити, що воно може залишатися непоміченим роками, а згодом проявитися труднощами із зачаттям. Тому розуміння механізмів розвитку варикоцеле має важливе значення для збереження фертильності та своєчасного втручання.
Чому варикоцеле впливає на фертильність?
Варикоцеле може погіршувати чоловічу репродуктивну функцію через різні патофізіологічні механізми, зокрема: підвищення температури яєчок; окислювальний стрес і фрагментація ДНК сперматозоїдів; зміна характеристик сперми.
Венозний застій викликає незначне локальне підвищення температури. Воно мінімальне — лише на кілька градусів, але цього достатньо, щоб негативно вплинути на утворення нових чоловічих статевих клітин. А збільшення кількості циркулюючих вільних радикалів, здатних пошкоджувати ДНК сперматозоїдів і знижувати місцевий рівень тестостерону, викликає окислювальний стрес і фрагментацію ДНК, що також негативно впливає на фертильність.
Зміна параметрів сперми — це прямий наслідок варикоцеле, який може призвести до безпліддя. На практиці варикоцеле може спричиняти зниження кількості сперматозоїдів, їхньої рухливості та погіршення морфології. Усі ці ефекти, особливо в поєднанні, знижують здатність до зачаття. Це часто трапляється тоді, коли варикоцеле залишається недіагностованим протягом тривалого часу.
Як прогресує варикоцеле?
Прогресування безпліддя відбувається повільно та варіабельно. Насправді чоловіки можуть залишатися фертильними протягом багатьох років, незважаючи на хронічне варикоцеле, яке присутнє ще з підліткового віку. Однак ризик проблем, пов’язаних із погіршенням якості сперми, з віком невпинно зростає. Проте не варто впадати у відчай — рішення існують, і після 40 років хірургічна корекція може збільшити ймовірність спонтанного зачаття з 21% до 49%. Ці статистичні дані підтверджують, що чоловічу фертильність можна зберегти або відновити навіть у зрілому віці.
Діагностика та оцінка тяжкості стану
Першим кроком до вирішення проблеми є візит до андролога МЦ «Боголюби» та клінічне обстеження, включаючи пальпацію венозного сплетення, яке обов’язково повинно поєднуватися з ультразвуковим дослідженням яєчок із кольоровою доплерографією. Це необхідно не лише для підтвердження діагнозу, але й для точної оцінки ступеня венозного рефлюксу. Для оцінки будь-якого ушкодження репродуктивної системи слід провести спермограму. Залежно від тяжкості варикоцеле та змін характеристик сперми, приймається рішення про подальше спостереження або проведення хірургічного втручання.
Що робити?
Золотим стандартом хірургічного лікування варикоцеле вважається мікрохірургічна варикоцелектомія завдяки своїй ефективності та низькій частоті рецидивів. Після операції параметри сперми, як правило, покращуються протягом 3–6 місяців або одного-двох циклів сперматогенезу. Це відбувається у 60–80% пацієнтів, що призводить до збільшення частоти настання вагітності до 69% протягом двох років після лікування.
Однак слід розуміти, що відновлення репродуктивної функції завжди є індивідуальним процесом. У найтяжчих випадках або при серйозних змінах характеристик сперми, які зберігаються понад 18 місяців, хірургічне втручання може бути недоцільним. У таких ситуаціях на допомогу приходять методи допоміжної репродукції, такі як внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ), екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) або інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда (ІКСІ).
Кількість переглядів: 11
