Хронічний бактеріальний простатит, також відомий як простатит II типу, — це запалення передміхурової залози, спричинене, як правило, персистуючою місцевою інфекцією. Порівняно з гострою формою, хронічний бактеріальний простатит перебігає більш легко, але триває значно довше (не менше 3 місяців).
Які причини хронічного бактеріального простатиту?
Хвороба може бути наслідком неадекватно лікування гострого бактеріального простатиту; результатом рецидивуючих інфекцій сечовивідних шляхів (уретриту, циститу тощо); ускладненням інфекції яєчка (епідидиміту). Слід зазначити, що гострий простатит, спричинений інфекцією, що передається статевим шляхом, рідко призводить до хронічного запалення. Простатит, спричинений інфекцією сечовивідних шляхів, частіше переходить у хронічну форму.
Фактори ризику хронічного бактеріального простатиту включають: використання катетера сечового міхура; стриктуру уретри; гіперплазію передміхурової залози; недостатню гідратацію; нехтування лікуванням гострого бактеріального простатиту; травму сечовивідних шляхів або області промежини.
Наскільки поширений хронічний бактеріальний простатит? Згідно зі статистичними дослідженнями, хронічний простатит розвивається у 20 зі 100 чоловіків принаймні раз у житті. Однак лише 10% цих чоловіків страждають на бактеріальну форму. Отже, порівняно з іншими формами хронічного простатиту, бактеріальний простатит зустрічається рідше.
Які симптоми хронічного бактеріального простатиту?
Ознаки хронічного бактеріального простатиту нагадують типові прояви гострого бактеріального простатиту. На відміну від останнього, вони з'являються поступово, зазвичай менш виражені (наприклад, не супроводжуються дуже високою температурою) і, зрештою, то з'являються, то зникають.
Зокрема, типова симптоматика хронічного бактеріального простатиту включає: біль в основі статевого члена, в області тазу, навколо анусу, в мошонці, в попереку та/або в паху. Спостерігаються проблеми з сечовипусканням, такі як: сильні позиви до сечовипускання; ніктурія; дизурія; гематурія; переривчасте або уповільнене, болісне сечовипускання. Крім того, має місце болісна еякуляція; біль при дефекації та дискомфорт, спричинений дефекацією; кров у спермі; субфебрильна температура.
Які ускладнення та як лікувати?
За відсутності лікування хронічний бактеріальний простатит може викликати низку ускладнень: абсцес передміхурової залози; бактеріємію або, в особливо тяжких випадках, сепсис. Чітких наукових доказів того, що хронічний бактеріальний простатит сприяє розвитку раку передміхурової залози, немає.
Як і лікування гострої форми, лікування хронічного бактеріального простатиту також базується на цілеспрямованій антибіотикотерапії. Лікування ускладнене через знижену здатність наявних наразі антибіотиків проникати через капсулу передміхурової залози.
Щоб мінімізувати ризик рецидиву, необхідно строго дотримуватися лікарських рекомендацій щодо тривалості антибактеріальної терапії та способу введення. До найефективніших антибіотиків відносяться: фторхінолони та макроліди. Уролог МЦ «Боголюби» підбирає антибіотик залежно від збудника хронічного простатиту.
Тривалість антибактеріальної терапії хронічного бактеріального простатиту варіюється від пацієнта до пацієнта. У деяких випадках достатньо 6–8 тижнів терапії; в інших випадках потрібно 12 тижнів лікування; а іноді 6 місяців і більше.
Для полегшення типових симптомів хронічного бактеріального простатиту, зокрема болю та проблем із сечовипусканням, рекомендується приймати теплі ванни; пити багато води (2 літри на день); уникати вживання алкоголю; зменшити або, ще краще, повністю виключити каву; уникати апельсинового соку та цитрусових в цілому; уникати гарячої, особливо гострої, їжі.
Кількість переглядів: 226
