Часте сечовипускання не завжди є ознакою хвороби. Якщо ви споживаєте більше рідини, ніж зазвичай, наприклад, у спекотний день, це можна вважати варіантом норми. Однак сигнали стають тривожними, коли ви помічаєте очевидні зміни в сечовипусканні без чіткого пояснення.
На що звернути увагу?
Деякі ознаки, на які слід звернути увагу: необхідність вставати до туалету кілька разів за ніч, 2–3 рази й більше; сильна та постійна спрага з відчуттям, що її неможливо повністю втамувати; сухість у роті; зневоднена шкіра; легкий головний біль; нечіткий зір. Відзначається ненавмисна втрата ваги, попри звичний раціон.
Слід знати, що поєднання частого сечовипускання та надмірної спраги особливо характерне для стійкої гіперглікемії. Якщо ви відчуваєте ці симптоми, особливо якщо вони з’явилися нещодавно й мають постійний характер, краще негайно звернутися по медичну допомогу.
Однак не кожне часте сечовипускання пов’язане з підвищеним рівнем цукру в крові. Існують й інші можливі причини цього симптому. Інфекції сечовивідних шляхів часто супроводжуються печінням, частими позивами та болем. Проблеми з передміхуровою залозою в чоловіків можуть спричиняти слабкий струмінь сечі, підтікання та неповне спорожнення сечового міхура. Деякі лікарські препарати, такі як діуретики для лікування високого кров’яного тиску, а також гіперактивний сечовий міхур сприяють частішому сечовипусканню.
Комплексне діагностичне обстеження в МЦ «Боголюби» допоможе відрізнити ці стани від можливої проблеми з метаболізмом глюкози.
Що відбувається при високому рівні глюкози?
У крові завжди присутня певна кількість глюкози, необхідної для забезпечення клітин енергією. Нирки, постійно фільтруючи кров, «бачать» цей цукор і за нормальних умов майже повністю реабсорбують його, щоб не втрачати із сечею. Однак існує порогове значення, вище за яке нирки більше не можуть утримувати глюкозу. У більшості здорових дорослих це порогове значення в середньому становить близько 180 мг/дл цукру в крові, хоча воно може змінюватися залежно від віку, стану нирок та інших індивідуальних особливостей.
Коли рівень цукру в крові постійно перевищує цю межу, частина його надлишку виводиться із сечею; глюкоза, присутня в сечі, «переносить» воду для підтримання осмотичного балансу, і загальний об’єм сечі збільшується. Цей механізм називається осмотичним діурезом і є причиною того, чому стійка гіперглікемія призводить до частих відвідувань туалету та значної втрати рідини.
Зневоднення та втома: у чому зв’язок?
Коли велика кількість води та мінеральних солей втрачається із сечею, організм намагається компенсувати це посиленням спраги. Однак якщо ви п’єте недостатньо, може початися прогресивне зневоднення з такими симптомами, як відчуття слабкості; запаморочення під час різкого вставання; м’язові судоми та втома.
Наукові дослідження показують, що тривалий осмотичний діурез може створювати навантаження на нирки й із часом сприяти розвитку ниркових ускладнень. Саме тому важливо вчасно розпізнавати ознаки та вживати заходів для контролю рівня цукру в крові.
Коли звернутися до лікаря?
Приводом для невідкладного звернення до уролога або ендокринолога є часте сечовипускання, яке зберігається понад кілька днів; сильна спрага, втрата ваги та втома. Особливо важливо відвідати лікаря тим, хто має сімейний анамнез діабету або такі фактори ризику, як надмірна вага, гіпертонія, високий рівень холестерину.
За наявності вираженої гіперглікемії, яку неможливо контролювати лише зміною способу життя, лікар може призначити препарати, що знижують вироблення глюкози в печінці, покращують дію інсуліну або збільшують виведення цукру із сечею. Дотримання рекомендацій у поєднанні зі зміною способу життя не лише знижує рівень цукру в крові, а й часто поступово нормалізує частоту сечовипускання, зменшуючи спрагу та втому.
Кількість переглядів: 12
