Спайки - це смужки волокнистої рубцевої тканини, що аномально з'єднують між собою частини одного і того ж органу, або різні органи, які контактують. Формуватися вони можуть в будь-якому місці, однак найбільш часто зустрічаються між черевними і тазовими органами.
Причини спайок
Спайковий процес - наслідок роботи механізму відновлення, який приводиться в дію після пошкодження тканин: операцій, інфекцій, важких тупих травм, запальних станів, впливу радіації.
Формування спайок залежить від регенераційних процесів, які за своєю природою не дуже точні. Репаративним клітинам «відомо», де діяти, але вони не в змозі «розпізнавати» частини органу або двох окремих органів і тканин.
Види спайок
Існують різні види спайок. Відмінні критерії для них - місце розташування органів і тканин. Найбільш поширені: абдомінальні, тазостегнові, перикардіальні. Менш поширені: перидуральні, сухожильні та спайки плечової капсули.
Абдомінальні спайки формуються на органах і тканинах живота. В цьому випадку змінюється анатомія залученого органу, його функції. Найчастіше в процес втягується кишечник. Цей орган схильний до ризику через свою особливу анатомічну будову.
Кишечник - довгий циліндр з множинними складками і загальними місцями контакту навіть значно віддалених ділянок. Приблизно 90% випадків абдомінальних спайок обумовлено попереднім хірургічним втручанням. Решта 10% - це наслідок:
- важкого гастроентериту;
- виразкового коліту;
- вродженої аномалії тканин;
- венеричних захворювань, таких як гонорея, хламідіоз.
Зазвичай абдомінальні спайки протікають безсимптомно. Однак якщо вони зачіпають чутливий орган або тканину, то здатні викликати болі в животі.
Тазостегнові спайки вражають органи тазу: сечовий міхур, уретру, матку, маткові труби, піхву, яєчники, простату и т.д. В порядку важливості основними причинами спайок на рівні тазу є тазова хірургія, ендометріоз і запалення тазових органів.
Тазові спайки викликають специфічні больові відчуття, більш відомі як синдром хронічної тазової болі. Цей біль виникає через здавлювання нерву або розтягування органу смужками волокнисто-рубцевої тканини.
В окремих випадках тазові спайки спричиняють такі ускладнення, як безпліддя і позаматкова вагітність. Спайки в матці або піхві можуть стати причиною болю під час сексуального контакту.
Діагностика і лікування спайок
Для постановки діагнозу в МЦ «Боголюби» застосовують діагностичну лапароскопію. Це малоінвазивна хірургічна техніка, яка дозволяє переглядати внутрішню поверхню черево-тазової порожнини за допомогою невеликих розрізів. Метод найбільш точно візуалізує спайки і оцінює ступінь тяжкості.
У разі необхідності може додатково призначатися УЗД або МРТ органів малого тазу. Диференціальна діагностика проводиться щодо запальних процесів і новоутворень.
Терапевтична стратегія залежить від місця локалізації та поширеності спайкового процесу. Усунення тазових і черевних спайок вимагає хірургічного втручання - лапароскопії або лапаротомії.
При своєчасному зверненні тазові та черевні спайки мають сприятливий прогноз. Після висічення спайок зменшуються больові відчуття. Також метою втручання може бути відновлення прохідності фаллопієвих труб, що в майбутньому збільшує шанси завагітніти без ЕКЗ і уникнути позаматкової вагітності.
