Лапароскопія – це хірургічне втручання, яке допомагає отримати доступ до внутрішньої частини черевної порожнини та тазу без необхідності великих розрізів на шкірі. Це мінімально інвазивна хірургія, її успішно використовують у своїй практиці фахівці МЦ «Боголюби».
Коли вдаються до лапароскопії?
Якщо це можливо, то краще вибирати візуалізуючі діагностичні методи, такі як УЗД, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія. Однак іноді єдиним способом підтвердити діагноз є безпосереднє дослідження ураженої області за допомогою лапароскопа.
Лапароскопія в даний час широко використовується для діагностики безлічі різних станів та дослідження деяких конкретних симптомів. Показами для діагностичної лапароскопії є: запальні захворювання органів малого тазу; бактеріальна інфекція матки, маткових труб та яєчників; ендометріоз; позаматкова вагітність; кіста яєчника; міома матки; біль нез'ясованої етіології у тазу чи животі.
Лапароскопічна хірургія може використовуватися для лікування різних захворювань, у тому числі: видалення запаленого апендикса (при загрозі його розриву); видалення жовчного міхура за наявності камінців; видалення частини кишківника; загоєння пептичних виразок; хірургія пухлин (яєчників, простати, печінки, товстої кишки, нирок, сечового міхура); лікування позаматкової вагітності; видалення міоми; гістеректомія; лікування ендометріозу .
Як підготуватись?
Залежно від типу виконуваної лапароскопічної процедури пацієнта просять нічого не пити і не їсти за 6 – 12 годин до операції. Якщо ви приймаєте антикоагулянти або антиагреганти, то за погодженням з кардіологом прийом препаратів припиняється, щоб запобігти можливому ризику надмірної кровотечі. Також доцільно припинити куріння, оскільки це може уповільнити процес загоєння та збільшити ризик інфекційних ускладнень. Пацієнт може бути виписаний з центру вже через добу після втручання.
Як проводиться процедура?
Лапароскопічна операція завжди проводиться під загальним наркозом.
Під час втручання хірург робить невеликий надріз завдовжки 1 – 1.5 см, зазвичай біля пупка. Через розріз вводиться невелика трубка і через неї закачується вуглекислий газ, що дозволяє хірургові чіткіше бачити органи і мати простір для маніпуляцій. Через цю трубку вставляється лапароскоп – інструмент, який передає зображення внутрішніх органів на зовнішній монітор. Наприкінці процедури із черевної порожнини випускають вуглекислий газ, а розрізи зашивають.
Коли лапароскопія використовується в діагностичних цілях, процедура займає 30 – 60 хвилин, а у разі лікування час може бути довшим або коротшим, що залежить від стану пацієнта.
Реабілітаційний період: чого очікувати?
Після лапароскопії пацієнтка може почуватися дезорієнтованою, це нормально, оскільки це побічний ефект від анестезії. У деяких випадках з'являється нудота та блювання, але в цілому подібні розлади швидко зникають. Протягом кількох днів після процедур нормальні неприємні відчуття у місцях розрізів.
Час, необхідний для відновлення після лапароскопії, значно варіює від однієї людини до іншого. Це залежить від безлічі факторів, у тому числі: цілі та причини втручання, загального стану здоров'я, будь-яких ускладнень. У разі діагностичної лапароскопії реабілітація відбувається протягом 5 днів, тоді як у разі лікування необхідний час може збільшитись. Наприклад, при лапароскопії видалення апендициту це може зайняти до двох тижнів, але у разі серйознішої операції (наприклад, видалення яєчників) час відновлення може досягати і перевищувати 4 тижні.
