Хронічний тазовий біль зазвичай визначається як переміжний або постійний біль у нижній частині живота або внутрішньотазових структурах, що триває не менше 3-6 місяців. Цей стан частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків, і виникає переважно у пацієнток віком від 36 до 50 років. Природа хронічного тазового болю часто залишається нез'ясованою. Вважається, що близько 25% жінок репродуктивного віку мають цей симптом.
Які причини? Хронічний тазовий біль – це складний стан, який може мати кілька причин. Розглянемо найпоширеніші причини. Ендометріоз: викликає спазмові болі, незалежно від того, пов'язані вони з менструацією чи ні. На різних стадіях захворювання також можуть виникати диспареунія, порушення менструального циклу та безпліддя. Ендометріоз може викликати біль під час сечовипускання або дефекації.
Проблеми з опорно-руховим апаратом: захворювання, що вражають кістки, суглоби і сполучні тканини, такі як фіброміалгія, напруга м'язів тазового дна, запалення лобкового симфізу або грижа.
Запальні захворювання органів малого тазу: будь-яка інфекція в області малого тазу здатна викликати запальні захворювання. Якщо цей стан погіршується і не лікується, він може призвести до серйозних ускладнень, включаючи ймовірність септицемії та безплідності.
Міоми: ці доброякісні пухлини матки можуть викликати біль у ділянці тазу, яку часто описують як відчуття тиску чи тяжкості у нижній частині живота. Синдром подразненого кишечника: симптоми, пов'язані із синдромом – здуття живота, запор чи діарея .
Інтерстиціальний цистит: цей стан пов'язаний з болем, що повторюється, в сечовому міхурі і частими позивами до сечовипускання. Ви можете відчувати біль у ділянці тазу, коли сечовий міхур наповнюється; цей прояв може тимчасово полегшитися після випорожнення сечового міхура.
Психологічні фактори: депресія, хронічний стрес, сексуальне та/або фізичне насильство можуть збільшити ризик хронічного тазового болю.
Як виявляється? Хронічний тазовий біль описується як інтенсивний та постійний; гострий або переймоподібний; тупий; як відчуття тиску чи тяжкості. Крім того, ви можете зіткнутися з болем під час статевого акту, під час дефекації або сечовипускання та при тривалому сидінні. Рівень болю може сильно змінюватись, від легкого до тяжкого. Дискомфорт може посилюватися після тривалого стояння і зменшуватися, коли ви лягаєте.
Коли звернутися до лікаря? Якщо тазовий біль не проходить або поступово погіршується, необхідне медичне обстеження, щоб поставити діагноз та призначити відповідне лікування. Звернутися за допомогою можна до фахівців МЦ «Боголюби».
Залежно від оцінки лікаря можуть бути показані докладніші діагностичні тести, такі як: аналізи крові, аналіз сечі для виявлення інфекцій сечовивідних шляхів та проблем з нирками, мазок з піхви для діагностики інфекцій та захворювань, що передаються статевим шляхом, Пап-тест для скринінгу раку шийки матки, УЗД, діагностична гістероскопія та лапароскопія.
Як допомогти? Метою лікування є ослаблення проявів та покращення якості життя пацієнтки. Таким чином, в першу чергу терапія хронічного тазового болю спрямована на усунення будь-якої причини, виявленої в ході діагностичного обстеження. Щоб вирішити основну проблему, лікар може порадити хірургічне втручання. Однак якщо причина не визначена, оптимальний підхід може включати: пероральні анальгетики, техніки релаксації, вправи Кегеля.