Бартолініт - це запалення бартолінової залози, яка розташована між великими і малими статевими губами. Секрет бартолінових залоз забезпечує зволоженість стінок піхви. Захворювання зачіпає до 3% жінок репродуктивного віку.
Причиною запалення стає життєдіяльність як неспецифічних мікроорганізмів (грибків, кишкової палички, стрептококів і стафілококів), так і збудників статевих інфекцій (уреаплазми, трихомонади, хламідії, гонококів).
Патогени потрапляють в залозу з уретри або піхви. Її проток звужується через набряк навколишніх тканин, в ньому накопичується секрет, який не може вийти назовні. Таким чином, виникає несправжній абсцес. Це болюче ущільнення схоже на «шишку» є початковою стадією гострого перебігу бартолінита.
Якщо інфекція потрапляє всередину самої залози, йде розвиток гнійного бартолініту, і з'являється справжній абсцес - заповнена гноєм порожнина. До болю в статевий губі приєднуються підвищення температури, загальна слабкість.
Недолікований гострий бартолініт може перейти в хронічну стадію. В цьому випадку запалення залози характеризується чергуванням ремісії і рецидиву. Осередок хронічного бартолініту - кіста залози, заключена в капсулу. Через щільну оболонку надходження в кісту лікарських препаратів з кров'яного русла утруднене.
Найбільш часта причина хронічного бартолініту - самолікування. Недовге затишшя обертається загостренням і новими абсцесами. Тому не варто нехтувати хворобою. Запишіться на консультацію до гінеколога МЦ «Боголюби», щоб отримати кваліфіковану і якісну допомогу.
До факторів ризику бартолініту відносяться:
- наявність хронічного вогнища інфекції (карієс, стоматит, тонзиліт і т.п.);
- зниження імунного статусу;
- погана особиста гігієна;
- епіляція інтимної зони;
- тісна нижня білизна з синтетичних тканин.
Симптоми і діагностика
Як уже згадувалося вище, перша ознака бартолініту - болюче ущільнення між статевими губами. Статеві губи набрякають і відзначається їх помітна асиметрія. Можливі гнійні виділення, в разі розтину абсцесу - з домішками крові. При натисканні, ходьбі або статевому акті - сильний біль.
У разі хронічного перебігу хвороби набряклість не спадатиме, болі носять постійний характер, що перешкоджає повноцінним сексуальним відносинам.
Діагностика бартолініту передбачає взяття мазка з піхви і шийки матки, посів виділень з бартолінової залози, антибіотикограму. Постановка діагнозу труднощів не викликає.
Лікування
На вибір методу лікування впливає стадія розвитку захворювання. Консервативна терапія передбачає застосування місцевих засобів (мазі Вишневського, мірамістину, левоміколю), антибіотиків та протизапальних препаратів. Тривалість такого лікування визначає лікар.
Якщо вже з'явилася кіста, то може бути показана установка ворд-катетера. А при розвитку абсцесу гнійник слід розкривати. Кісти бартолінової залози при хронічному перебігу захворювання розкриваються з використанням спеціальної методики, або вилущуються разом з капсулою.
Загострення бартолініту при вагітності несе загрозу для нормального внутрішньоутробного розвитку дитини. А гнійний вогнище поблизу родових шляхів взагалі неприпустиме. У разі його розриву можливий розвиток інфекційного ускладнення. Складність лікування бартолініту у вагітних в тому, що не можна застосовувати антибіотики і проводити операцію - ризиковано. Тому надається перевага застосуванню місцевих засобів.
На ранніх стадіях хвороба ефективно лікується консервативними методами. При перших ознаках бартолініту, зверніться на консультацію до гінеколога, щоб не доводити справу до операції.
