Цервіцит - це медичний термін, що означає гостре або хронічне запалення шийки матки. Нерідко цервіцит є проявом венеричних захворювань, однак це також може бути пов'язане з неінфекційними причинами.
Хвороба може протікати безсимптомно та хвора навіть не підозрює про запалення. Однак частіше жінки, які страждають на цервіцит, скаржаться на характерні симптоми статевих інфекцій: зміна кольору та запаху виділень з піхви, порушення менструального циклу, болі або дискомфорт під час статевого акту.
Які причини цервіциту? У більшості випадків причиною інфекційного цервіциту є інфекції, що передаються статевим шляхом, такі як трихомоніаз, гонорея, хламідіоз, сифіліс, генітальний герпес. Рідше це бактеріальний вагіноз – інфекція, що характеризується зміною бактеріальної популяції, яка є у піхву.
Chlamydia trachomatis – бактеріальний агент, найбільш залучений до розвитку цервіциту. Запалення шийки матки, спричинені хламідіями, становлять до 40%. Цервіцит, спричинений генітальним герпесом, зустрічається рідше, так само як і цервіцит, спровокований сифілісом та трихомоніазом.
Неінфекційний цервіцит може бути наслідком алергічної реакції на сперміцидну речовину чи презервативи. Також провокуючим агентом є маткові засоби контрацепції, наприклад діафрагми, спіралі. Також не можна скидати з рахунків дисбаланс статевих гормонів естрогену та прогестерону, типового для менопаузи.
Іноді цервіцит виникає внаслідок надмірних вагінальних спринцювання або неправильного використання внутрішніх вагінальних абсорбентів. Зрештою, це може бути наслідком системного запального захворювання, такого як хвороба Бехчета, або новоутворення (рак шийки матки).
Як розпізнати цервіцит? Для точної діагностики цервіциту необхідні ретельний гінекологічний огляд, збір точного анамнезу та лабораторний аналіз (Пап-тест, мазкок з шийки матки). Коли Пап-тест виявив можливі пухлинні утворення у вогнищі запалення, застосовується кольпоскопія з біопсією.
Чим допомогти? Фахівці МЦ «Боголюби» звертають увагу пацієнтки на те, що стандартної терапії цервіциту не існує. Фактично, лікування цього захворювання варіює в залежності від причини, яка його викликала, що пояснює, чому так важлива точна діагностика.
Коли цервіцит викликаний бактеріальною інфекцією, лікування ґрунтується на призначенні антибіотиків. Вибір антибіотика залишається за лікарем. Коли цервіцит викликаний генітальним герпесом, терапія включає застосування противірусних препаратів (ацикловір або валацикловір).
Лікування неінфекційного цервіциту передбачає усунення, а в деяких випадках лише обмеження фактора, що подразнює та запалює шийку матки. Якщо цервіцит обумовлений доброякісною чи злоякісною пухлиною матки, дуже важливо видалити утворення.
Який прогноз? За винятком особливих випадків, якщо діагностика та лікування своєчасні, цервіцит має сприятливий прогноз. Навпаки, якщо розпочати лікування пізно, цей стан може стати хронічним та викликати різні ускладнення.
Які можливі ускладнення цервіциту? Шийка матки діє як бар'єр, який повинен запобігати проникненню вірусів, бактерій та грибків у матку та інші репродуктивні органи. За наявності інфекційного цервіциту бар'єрний ефект шийки матки знижується і ті ж інфекційні агенти, які викликають її запалення, можуть досягти матки та маткових труб. Це веде до виникнення метриту (запалення матки) та/або сальпінгіту (запалення маткових труб). До цього необхідно додати, що в конкретному випадку метриту та сальпінгіту після цервіциту, викликаного гонореєю або хламідіозом, існує реальний ризик виникнення стану, відомого як запальне захворювання органів малого тазу (ЗЗОМТ).
