Синехії малих статевих губ — це аномальне зрощення країв статевих губ, що оточують вхід до піхви. Малі статеві губи зазвичай не з’єднані, однак у цьому випадку вони злипаються між собою і можуть частково або повністю блокувати вхід до піхви.
Синехії зустрічаються у 2–5% дівчаток віком від шести місяців до семи років. Цей стан, як правило, спонтанно нормалізується в період статевого дозрівання і повністю зникає після першої менструації. Він має транзиторний характер і не класифікується як патологія.
Які причини синехій?
Найпоширеніша гіпотеза полягає в тому, що синехії є результатом впливу подразника, який змінює епітелій слизової оболонки та запускає процес реепітелізації, утворюючи безсудинне з’єднання між губами.
Це явище пов’язане з фізіологічним дефіцитом естрогену в дитячому віці. Прогресуюче зникнення материнського естрогену після пологів викликає закриття піхви у схильних до цього дівчаток.
Ситуація погіршується можливими місцевими запальними факторами: погана гігієна; затримка сечі; дерматит; діарея.
Надмірне використання цинкових загоювальних паст також може сприяти утворенню спайок.
Як проявляються синехії?
При частковому зрощенні симптоми відсутні. У рідкісних випадках, коли синехії щільні або повні, може спостерігатися затримка сечі, що збільшує ризик інфекцій сечовивідних шляхів. Біль у ділянці статевих органів зустрічається рідко. Іноді дівчатка старшого віку приймають незвичні пози під час сечовипускання та можуть відчувати дискомфорт під час фізичних вправ.
Гострі симптоми проявляються у вигляді нездатності спорожнити сечовий міхур, інфекції сечовивідних шляхів, болю та місцевого печіння. Якщо присутній свербіж, необхідне ретельніше обстеження, оскільки синехії можуть бути пов’язані зі склерозуючим лишаєм, при якому слизова оболонка статевих органів виглядає тонкою, атрофічною.
Що робити і чого не робити батькам?
У багатьох випадках жодних дій не вимагаэться, якщо синехії не завдають незручностей. Як показує практика, вони часто зникають раніше після відмови від підгузків. В інших випадках, окрім ретельнішого очищення, може бути доцільним втручання за допомогою місцевих натуральних методів лікування. Хороші результати також досягаються при гомеопатичному лікуванні.
У більш тяжких випадках, ускладнених рецидивуючими інфекціями, може бути рекомендована місцева гормональна терапія з використанням естрогенового крему. Не рекомендується продовжувати естрогенну терапію понад шість тижнів. Іноді застосування гормону може спричиняти побічні ефекти, такі як подразнення в ділянці статевих органів, тимчасове потемніння шкіри та незначна кровотеча наприкінці лікування. Однак ці симптоми не є серйозними, короткочасні та минають спонтанно.
Чого точно не треба робити батькам, так це намагатися самостійно роз’єднувати статеві губи. Якщо ваша дитина зіткнулася з цією проблемою — зверніться на прийом до дитячого гінеколога МЦ «Боголюби». Не треба лякатися, хірургічне втручання застосовується лише у випадках, коли супутніми є інші аномалії розвитку статевих органів. Лише при гострих симптомах, за наявності щільних синехій, може знадобитися делікатне ручне втручання під місцевою анестезією.
Правила профілактики
Для запобігання можливим рецидивам вкрай важлива ретельна гігієна, використання особливо м’яких засобів для очищення та уникнення затримки сечі та калу в підгузках. Вологі серветки слід використовувати зрідка, оскільки вони можуть спричиняти місцеве подразнення. Також рекомендується уникати нанесення мазей з оксидом цинку, які зазвичай використовуються при пелюшковому висипі, на слизові оболонки.
Важливо пам’ятати, що зрощення малих статевих губ, навіть якщо воно повторюється неодноразово, є доброякісним станом і не впливає на майбутню сексуальну активність або фертильність.
Кількість переглядів: 12
