Перш ніж перейти до теми вульвіту, слід коротко нагадати, що саме являє собою вульва. Нерідко пацієнтка не робить великої різниці між вульвою та піхвою. Тим часом це не одне й те саме.
Отже, що таке вульва?
Це зовнішня ділянка, що оточує вхід до піхви та відповідає зовнішнім жіночим статевим органам. Більш конкретно, вульва включає такі структури: лобковий горбок; великі та малі статеві губи; пристінок піхви та клітор. До вульварного комплексу також належать бартолінові залози, дівоча пліва та зовнішній отвір уретри.
Вульвіт — це запалення вульви. З огляду на анатомію, вульва може бути залучена до запальних процесів, що виникають у статевих органах, сечовивідних шляхах і шкірі.
Які причини вульвіту?
Вульвіт можуть спричиняти грибки (Candida albicans), бактерії (стрептококи, стафілококи та ентерококи), найпростіші (Trichomonas vaginalis) та віруси (вірус простого герпесу). Також сюди слід віднести паразитарні інфекції, включаючи коросту та лобкових вошей; захворювання, що передаються статевим шляхом.
Інші фактори, які можуть сприяти запаленню вульви: травми, отримані внаслідок статевого акту; подразнення від сечі або калу у хворих із нетриманням або лежачих пацієнтів; недостатня інтимна гігієна. Не останню роль відіграє використання агресивних миючих засобів; ароматизованого туалетного паперу; гігієнічних прокладок, що погано пропускають повітря; нижньої білизни із синтетичних тканин.
Вульвіт також може бути пов’язаний із психосоматичними розладами, незбалансованим харчуванням; імунодепресією та системними захворюваннями, такими як діабет і уремія.
Хто перебуває в групі ризику?
Фахівці МЦ «Боголюби» звертають вашу увагу на те, що вульвіт може уражати жінок будь-якої вікової категорії, хоча дівчатка, які не досягли статевої зрілості, та жінки старшого віку можуть бути більш схильними до розвитку цього захворювання. Зокрема, після менопаузи значне зниження рівня естрогену призводить до прогресуючого витончення слизової оболонки вульви та піхви. Це явище посилює прояви запальних процесів.
Як проявляється вульвіт?
Симптоми вульвіту переважно включають почервоніння, свербіж, набряк, печіння та болючість. Подразнення вульви може посилюватися під час статевого акту та надмірної інтимної гігієни. Крім того, вульвіт часто співіснує з різними типами вагініту. У такому разі він називається вульвовагінітом.
Які ускладнення?
У пацієнток із нетриманням сечі або прикутих до ліжка недостатня гігієна може призвести до хронічного вульвіту через тривалий контакт із сечею або калом. За відсутності належного лікування вульвіт ускладнюється інфекціями, які здатні прогресувати до вагініту, уретриту та циститу. У рідкісних випадках хронічне запалення спричиняє спайки статевих губ.
Як допомогти?
У разі бактеріальної інфекції лікування включає застосування антибіотиків. У разі грибкової інфекції показані протигрибкові препарати. При виникненні алергічних реакцій слід уникати сенсибілізуючого чинника.
При помірних або тяжких симптомах лікар може призначити медикаментозне лікування на основі антисептичних і протизапальних засобів. Для полегшення свербіжу можуть бути рекомендовані місцеві кортикостероїди.
Окрім суворого дотримання призначеного гінекологом лікування, лікування вульвіту має включати корекцію гігієнічних звичок. Підтримуйте вульву чистою та сухою, часто змінюйте нижню білизну та дотримуйтеся щоденної особистої гігієни. Після кожного випорожнення кишечника ретельно висушуйте шкіру та слизові оболонки спереду назад і завжди мийте руки. До повного одужання рекомендується утримуватися від статевих контактів або використовувати презерватив. Перевагу слід надавати білизні з бавовни.
Якщо хронічний вульвіт усе ж не піддається лікуванню, лікар призначає біопсію, щоб виключити склерозуючий лишай, плоскоклітинну гіперплазію або рак вульви.
Кількість переглядів: 18
