Ембріональний період триває від третього до восьмого тижня розвитку. Протягом цього періоду три зародкові листки – ектодерма, мезодерма і ендодерма – дають початок тканинам та системам органів. Внаслідок утворення органів утворюються обриси тіла.
Ектодермальний зародковий листок
Ектодермальний зародковий листок дає початок тим органам і структурам, які підтримують контакт із зовнішнім середовищем, а саме:
- центральній нервовій системі;
- периферійній нервовій системі;
- сенсорному епітелію вуха, носа та ока;
- шкірі, включаючи волосся і нігті;
- гіпофізу;
- молочним залозам;
- потовим залозам;
- емалі зубів.
Розвиток нервової пластинки індукується інактивацією фактора росту ВМР-4. У разі відсутності цієї інактивації вся ектодерма перетворюється на епідерміс.
Мезодермальный зародковый листок
Важливими складниками мезодермального зародкового листка є приосьова, проміжна мезодерма, а також мезодерма бічної пластинки. Приосьова мезодерма утворює сомітомери, які дають початок мезенхімі голови і перетворюються на соміти у потиличному та каудальніших сегментах. Соміти дають початок:
- міотому (м’язева тканина);
- склеротому (кістки і хрящ);
- дерматому (підшкірна жирова клітковина).
Усі вони є опорними тканинами тіла. Сигнали про диференціацію сомітів надходять від оточуючих структур, у тому числі нотохорди, нервової трубки і епідермісу. Нотохорда і базальна частина нервової трубки продукують Shh-фактор, який індукує утворення склеротома. З медіальної частини соміту під впливом нейротрофіну-3, який продукується дорзальною частиною нервової трубки, розвивається дерма. Мезодерма також дає початок судинній системі, тобто серцю, артеріям, венам, лімфатичним судинам, усім клітинам крові та лімфи. Окрім того, вона дає початок сечостатевій системі: ниркам, монадам та їхнім притокам (за винятком сечового міхура). Похідними мезодерми є також селезінка та кіркова речовина надниркових залоз.
Ентодермальний зародковий листок
Ентодермальний зародковий листок забезпечує розвиток епітеліального вистелання шлунково-кишкового тракту; дихальних шляхів та сечового міхура. Він також утворює паренхіму щитовидної, прищитовидних та підшлункової залоз і печінки. Епітеліальне вистелання слухової трубки та барабанної порожнини має також ендодермальне походження.
Внаслідок утворення органів і швидкого росту центральної нервової системи первинно плоский ембріональний диск починає згинатися в цефалокаудальному напрямку, утворюючи головну та хвостову складки. Диск також згинається у поперечному напрямку (бічні складки), що зумовлює заокруглену форму тіла. Зв'язок із жовтковим мішком та плацентою підтримується відповідно через жовткову протоку та пупковий канатик.
