Гемангіома новонародженого - досить поширене явище, від якого страждає близько 10% усіх малят. Що ж це таке? Гемангіома - це доброякісна пухлина ендотеліальних клітин, що вистилають кровоносні судини зсередини. Пухлинне ураження характеризується щільною колекцією капілярів, що утворюють вузлики.
Гемангіоми можуть виникати в будь-якій частині тіла, у тому числі на шкірних покривах і внутрішніх органах. Часто пухлини локалізуються на голові або шиї, особливо "улюблені" місця - щоки, губи і верхні повіки. Нерідко гемангіома вражає печінку, дихальні шляхи, а також серце і мозок. Проявляється пухлина не відразу після народження, а через приблизно два тижні. Слід мати на увазі, що більшість гемангіом спонтанно регресують і не вимагають спеціального лікування. Однак якщо пухлина заважає нормальній функції органу або загрожує ускладненнями, то є сенс вдатися до хірургічного втручання.
Причини гемангіоми
Точні причини виникнення гемангіом досі не відомі. Існують припущення, що провокувати появу пухлини може гіпоксія (дефіцит кисню) в м'яких тканинах, що виникає завдяки підвищеному рівню циркулюючих гормонів. Відзначається важлива роль плацентарної тканини під час вагітності.
Розвиток гемангіоми
Гемангіома проходить три стадії розвитку та інволюції. У фазу проліферації гемангіома дуже швидко росте, стрімко збільшуючись у розмірах. Ураження стає все більш очевидним, набуваючи неправильної форми та яскраво-червоного кольору. Якщо гемангіома локалізується глибоко, то шкіра в цьому місці стає блакитною і дещо піднятою. Фаза проліферації може тривати до 12 місяців.
Фаза спокою становить від 1 до 2 років. Змін у зовнішньому вигляді гемангіоми не виявляється.
У фазі інволюції гемангіома починає поступово зменшуватися в розмірі. Протягом цього періоду гемангіома стає сірого кольору і м'якою на дотик. Загалом, 50% уражень зникає у віці 5-7 років і 80% - до 10 років. Звичайно, мало у яких батьків вистачить терпіння нічого «з цим» не робити, тому що зовнішній вигляд пухлини вельми малопривабливий, особливо, якщо вона знаходиться у дитини на видному місці.
Симптоми гемангіоми
Гемангіоми, як правило, не викликають ніяких симптомів ні під час, ні після формування, поки не розростуться і не досягнуть великих розмірів, або не приймуть множинну форму. Залежно від розміру та місця розташування пухлин, виникають складнощі з диханням, годуванням, сечовипусканням або зором. Шкірні гемангіоми виглядають як плями винного кольору, підняті над поверхнею.
Можливі ускладнення гемангіоми
Ускладнення гемангіом включають в себе:
- кровотечу;
- виразку ураженої поверхні;
- амбліопія;
- атрофія зорового нерва;
- утруднення дихання.
Діагностика гемангіоми
Діагностика гемангіоми не становить труднощів, оскільки більшість поверхневих уражень чітко видні і їх легко розпізнати при фізичному огляді. Наявність глибокої гемангіоми підтверджується УЗД, МРТ.
Лікування гемангіоми
Як уже згадувалося вище, більшість гемангіом зникають без лікування, залишаючи лише мінімальні ознаки. Процес інволюції займає не один рік, і пацієнт може відчувати психосоціальний дискомфорт, пов'язаний з видимими ураженнями шкіри. У цьому випадку може бути використаний імпульсний лазер для зменшення почервоніння та прискорення загоєння пухлини. Коли гемангіоми заважають зору, диханню і слуху, тоді є сенс вдатися до хірургічного втручання.
