Загалом, безпліддя визначається як нездатність пари зачати дитину протягом року (або більше) незахищеного статевого життя. Оскільки відомо, що фертильність у жінок знижується з віком, доцільно звертатися до репродуктолога МЦ «Боголюби» жінкам віком від 35 років і старше вже через шість місяців безуспішного статевого життя без контрацепції. Деякі фахівці називають безпліддя «ідіопатичним» через два роки після проведення першої діагностики. Це явище зустрічається приблизно у 15% пар, які мають труднощі із зачаттям.
Фертильність пари
Чому ми говоримо про фертильність пари, а не про індивідуальну репродуктивну здатність? Тому що труднощі із зачаттям стосуються обох партнерів, навіть якщо очевидна причина пов’язана лише з одним із них. Фактично, природний репродуктивний процес відбувається лише завдяки взаємодії обох гамет, включно з використанням методів запліднення. Тому було б безглуздо розглядати цю проблему з позиції окремої людини. Цікаво, що іноді пари з ідіопатичним безпліддям, які розлучаються і мають стосунки з іншими партнерами, не стикаються з тією ж проблемою. Не розуміючи цієї, на перший погляд, «нелогічності», науковці продовжують шукати приховані фактори ризику, такі як мікроскопічні зміни вагінального середовища – мікробіологічні, імунні, запальні, біохімічні тощо.
Які причини ідіопатичного безпліддя?
Саме визначення ідіопатичного безпліддя виключає можливість встановлення його основних причин. Очевидно, що з кожним новим відкриттям кількість випадків ідіопатичного безпліддя зменшується, а кількість відомих причин зростає. Відносно висока частота невдач у зовні здорових пар, які використовують такі стратегії, як екстракорпоральне запліднення, попереднє генетичне тестування та перенесення бластоцисти, спонукала науковців розглядати можливі постімплантаційні причини. І вони часто пов’язані з вагінальним середовищем.
Мікробіота та жіноча фертильність: який зв’язок?
Доведено, що для успішного настання вагітності необхідні: нормальне функціонування репродуктивної ендокринної системи та здорова вагінальна екосистема. Вік, рівень гормонів, прохідність маткових труб і pH вагіни значною мірою впливають на склад вагінальної мікробіоти, яка, своєю чергою, корелює зі станом середовища, в якому розвиватиметься плід.
У нормі в мікробіоті фертильних жінок переважають лактобактерії, що стимулюються естрогеном і відповідають за закислення середовища. Натомість Escherichia coli, Streptococcus agalactiae та Prevotella intermedia повинні бути присутні у дуже малих кількостях. У жінок із непрохідністю маткових труб, тривалим менструальним циклом і pH вагіни > 4,5 (відповідно, більш лужним, ніж у нормі) спостерігається підвищена концентрація Escherichia coli у вагіні.
Escherichia coli, Streptococcus agalactiae та Prevotella intermedia можуть бути використані як біомаркери, що відображають патологічний стан ендокринної та жіночої репродуктивної систем. Виходячи з цього, логічно припустити, що будь-які зміни мікробіому слід вважати важливим «сигналом тривоги».
Зміни мікробіому вагіни корелюють із жіночим безпліддям. Добре відомо, що патологічні зміни у складі мікроорганізмів, які населяють вагінальне середовище, є фактором ризику зниження фертильності у пар.
Чи можуть деякі бактерії забезпечити відчутну користь?
У цьому контексті було проведено низку досліджень, насамперед присвячених Lactobacillus crispatus. Виявлено, що в багатьох жінок, яким не вдається завагітніти, спостерігається дефіцит лактобактерій і надлишок нефізіологічних штамів. Ба більше, домінування L. crispatus пов’язане з більшою імовірністю успіху у пар, які використовують різні методи ЕКЗ, тоді як низький рівень L. crispatus – із меншою. Враховуючи низьку частоту побічних ефектів, спроби поліпшити мікробіоту вагіни можуть бути цілком доцільними.
Кількість переглядів: 606
