Нерідко молода пара вважає, що завагітніти – це щось природне, що само собою зрозуміле. Але насправді не все так просто, як здається на перший погляд. Щоб запліднення відбулося має наступити овуляція, статевий акт повинен проходити приблизно в момент виходу яйцеклітини з яєчника або за кілька днів до нього (5 - 6 днів на місяць), сперматозоїди повинні бути у великій кількості та хорошої якості, також маткові труби мають бути прохідні та здорові.
Фаза овуляції має підтримуватись адекватним виробництвом прогестерону. Яйцеклітина життєздатна (і може бути запліднена) протягом 12 - 24 годин після виходу. Сперматозоїди можуть залишатися живими та активними в організмі до 5 – 6 днів після еякуляції. З цих причин немає суворої необхідності здійснювати статевий акт саме в момент овуляції, але все ж таки слід орієнтуватися на «правильні» дні.
Вважається, що у молодої та фертильної пари ймовірність завагітніти при статевому акті у «правильні» дні становить приблизно 25%. У середньому виходить, що теоретично жінка може завагітніти протягом 4 місяців, проте це теоретична статистика, а реальність дещо інша. Якщо запліднення не відбувається або запліднена яйцеклітина не імплантується в слизову оболонку матки, яйцеклітина руйнується, ендометрій відшаровується і настає менструація.
У фертильних пар, які не використовують протизаплідних засобів і мають регулярні статеві контакти, тобто кожні 2 – 3 дні, статистично вагітність настає протягом року. Більшість із решти 20% пар вагітніють через два роки спроб. Існують пари, в яких у одного або обох партнерів можуть виявитися більш-менш серйозні проблеми з репродуктивною системою. Статистика каже, що безпліддя зачіпає близько 15% пар, в яких виділяється: чоловіча безплідність – 29,3%, жіноча безплідність – 37,1%, чоловіча та жіноча безплідність –17,6%, ідіопатична безплідність – 15,1%, генетичний фактор – 0,9%.
З віком фертильність знижується. У віці 35 років приблизно 95% жінок вагітніють протягом трьох років; з 37 років за цей же час вагітніє 75% жінок. Проблеми зазвичай виникають через якість овуляції, зміни у репродуктивній системі, інфекції та інші причин. У чоловіків зв'язок між віком та фертильністю менш очевидний, але спосіб життя впливає на шанси зачаття, зокрема куріння, надмірна або недостатня вага.
Коли звернутися до лікаря?
Якщо протягом двох років регулярного незахищеного сексу вагітність не настає, можна запідозрити проблеми з фертильністю. У разі занепокоєння щодо відсутності вагітності не обов'язково чекати так довго. Після спроб зачаття, що тривають понад рік, є сенс провести цільові поглиблені дослідження.
Ви можете проконсультуватися з репродуктологом МЦ «Боголюби» та здати діагностичні тести, щоб адекватно оцінити свій репродуктивний потенціал.
Першим кроком для перевірки жіночої фертильності є аналіз крові для виявлення гормонального дисбалансу за допомогою: ФСГ (фолікулостимулюючий гормон), АМГ (антимюллерів гормон), ЛГ (лютеїнізуючий гормон), естрадіол , пролактин, у разі полікістозних яєчників також тестостерон і ДГ. УЗД органів малого тазу необхідне для візуальної оцінки репродуктивної системи (наприклад, при пошуку ознак, що вказують на полікістоз яєчників, кісти, міоми тощо). Корисний вагінальний мазок на хламідіоз - інфекцію, яка здатна ускладнитися непрохідністю фаллопієвих труб і тим самим перешкодити зачаттю. Нарешті, за відсутності позитивних результатів у спробах зачаття проводять гістеросальпінгографію — інвазивний, проте корисний тест для безпосередньої перевірки прохідності труб.
Для оцінки фертильності у чоловіків принаймні на початковому етапі достатньо аналізу сперми, щоб виявити будь-які проблеми з якістю або кількістю сперми. Потім, за потреби, проводять гормональні тести. Наступний крок залежить від результатів тестів. Якщо ваші результати в нормі та ви намагалися зачати дитину менше 18 місяців, ваш лікар може запропонувати вам внести деякі корективи в спосіб життя і продовжити спроби завагітніти або звернутися за допомогою до сучасних репродуктивних технологій.
